Роль корекції порушень гемодинаміки в системі мати-плацента-плід в комплексному лікуванні плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ліхачов Володимир Костянтинович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, професор кафедри акушерства та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гайструк Анатолій Никифорович, Вінницький національний медичний університет ім. доктор медичних наук Жабченко Ірина Анатоліївна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, завідуюча відділенням патології вагітності та пологів. Захист дисертації відбудеться “13” лютого 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім.І тому детальне, багатофакторне дослідження, направлене на вивчення взаємозвязку центральної та плацентарної гемодинаміки, їх порушень при ПН, дослідження механізмів впливу індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних на матково-плацентарний кровоток дозволить удосконалити патогенетично обґрунтоване лікування ПН та зменшити медикаментозне навантаження на вагітну та плід і, тим самим, знизити перинатальну захворюваність та смертність, що є актуальним як в клінічному, так і соціальному плані. Автором особисто проведено ретроспективний аналіз перебігу вагітності, ускладненої ПН на фоні прееклампсії, вивчено параметри центральної гемодинаміки, матково-плацентарно-плодового кровотоку, функціональний стан плаценти і плода в залежності від ступеня тяжкості ПН. Знизити перинатальну захворюваність та смертність у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, шляхом вивчення впливу порушень центральної гемодинаміки на матково-плацентарно-плодовий кровоток, функціонування плаценти та стан плода з відповідним удосконаленням патогенетичного лікування даної патології. Дослідити взаємозвязок центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, та визначити патогенетичні механізми її розвитку. За результатами проведених досліджень нами розроблений інтегрований чотирьохетапний лікувально-діагностичний комплекс заходів, спрямований на своєчасне виявлення та лікування ПН: за запропонованою нами бальною шкалою виявляють вагітних з прееклампсією, що мають високий ризик розвитку плацентарної недостатності; проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження вагітних цієї групи і за допомогою встановлених нами критеріїв виявляється відсутність чи наявність ПН та ступінь її тяжкості; у вагітних з компенсованою та субкомпенсованою формою ПН проводиться комплексне лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі; після курсу лікування проводиться діагностика стану фетоплацентарного комплексу з подальшим визначенням можливості пролонгування даної вагітності.Лабораторними та інструментальними методами було обстежено 120 вагітних в ІІІ триместрі: 20 здорових вагітних і 100 вагітних з хронічною ПН на фоні прееклампсії (з компенсованою формою ПН - 42; з субкомпенсованою - 46; з декомпенсованою - 12 хворих). Так, із 42 вагітних з компенсованою ПН у 27 (64,3%) мала місце прееклампсія легкого ступеня, у 15 (35,7%) - прееклампсія середнього ступеня тяжкості; із 46 вагітних з субкомпенсованою ПН - 11 вагітних (23,9%) були з прееклампсією легкого ступеня, 25 (54,4%) - з прееклампсію середнього ступеня тяжкості та 10 жінок (21,7%) мали поєднану прееклампсію на фоні хронічної артеріальної гіпертензії; декомпенсована ПН була виявлена у 12 жінок - переважну більшість з яких (7 випадків або 58,3%) склали вагітні з поєднаною прееклампсією на фоні хронічної артеріальної гіпертензії та 5 випадків (41,7%) - вагітні з прееклампсією середнього ступеня тяжкості. У вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулася на фоні прееклампсії, виявлена прогресуюча гіповолемія (61,7 ± 1,8; 55,3 ± 2,0 та 50,4 ± 3,7 мл/кг відповідно при компенсованій, суб-і декомпенсованій ПН при показнику у здорових вагітних 69,5 ± 3,2 мл/кг), яка призводить до зменшення венозного повернення крові серця з достовірним зниженням кінцевого діастолічного обєму (КДО) лівого шлуночка серця. Так, у групі з компенсованою ПН виявлене помірне зменшення інтенсивності матково-плацентарного кровотоку, про що свідчить збільшення індексів судинного опору в маткових артеріях, а саме СДВ з 1,75 ± 0,09 у здорових вагітних до 2,16 ± 0,12 у вагітних з компенсованою ПН (Р <0,02); ІР та ПІ зростають з 0,51 ± 0,04 та 0,60 ± 0,03 у здорових вагітних до 0,63 ± 0,03 та 0,71 ± 0,04 у вагітних з компенсованою ПН відповідно (розбіжності достовірні).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ