Роль когнітивного стилю як одного з визначальних факторів успішності навчальної діяльності студентів - Реферат

Хоча є і відмінності, когнітивний стиль - стійка, стабілізована в часі риса, що належить до класу індивідуально-типологічних особливостей особистості, на відміну від індивідуального стилю, який більш гнучкий і може відмирати по закінченню діяльності. Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. Вони розглядають "когнітивний стиль" як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач (що і як я повинен робити, щоб дізнатись), а також механізм, що здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях, а також, що характеризується стійкістю в часі. Спочатку феномен когнітивних стилів визначався з урахуванням ряду принципових положень: 1) індивідуальні розбіжності інтелектуальної діяльності, що позначаються як когнітивних стиль, обмежувались від індивідуальних особливостей в ступені успішності інтелектуальної діяльності, що виявляються на основі інтелектуальних тестів; 2) когнітивні стилі, будучи характеристикою пізнавальної сфери, в той же час розглядались як прояв особистісної організації в цілому, оскільки індивідуалізовані способи опрацювання інформації виявлялись тісно повязаними з потребами, мотивами, афектами; 3) когнітивні стилі оцінювались, у порівнянні з індивідуальними особливостями традиційно описаних пізнавальних процесів, в якості форми інтелектуальної активності вищого порядку, оскільки основна функція когнітивних стилів полягала вже не стільки в отриманні і опрацюванні інформації щодо зовнішніх впливів, скільки в координації, регулюванні "базових" пізнавальних процесів; 4) когнітивні стилі трактувались як "посередники" між субєктом і дійсністю, що здійснюють прямий вплив на особливості проходження адаптаційних поведінкових процесів. Когнітивні стилі, з визначенням, розглядаються як формальні або формально-динамічні характеристики діялльності, її спосіб, форма, стратегія, операційний склад, на відміну від змісту діяльності, рівня здібностей.В даній роботі була розглянута проблема ролі когнітивного стилю як одного з визначальних факторів успішності навчальної діяльності студентів. Загалом, було виявлено, що когнітивний стиль є організуючою системою інтелектуальної діяльності кожного окремого індивіда. Розуміння когнітивного стилю як особистісного фактора регуляції пізнання фіксує загальне джерело різних "субєктивних задатків в організації процесів сприймання та мислення." Власне впровадження знань про когнітивний стиль в сферу психології пізнання дало можливість виокремити новий погляд на природу пізнавальних особливостей: відмінності у внутрішній організації процесів обробки інформації, що накладають свій слід не на змістові, а на формальні (повязані зі способами дій субєкта і в цьому значенні стилістичні) особливості когнітивних стратегій людини. В цілому, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, в тому числі й вікова постійність.