Роль коензима А в патогенезі вікової катаракти - Автореферат

Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор МАЛЬЦЕВ Едуард Валентинович, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник ДМИТРІЄВ Сергій Констянтинович, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Захист відбудеться ”20” грудня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.Наукові досягнення останніх десятиріч дозволили розширити уяву про метаболічні механізми катарактогенезу, в тому числі повязаного з віком, що послужило основою для використання нових патогенетично мотивованих терапевтичних препаратів. (2002) показала наявність дефіциту поліненасичених жирних кіслот ліпідів в крові та кришталиках хворих з віковою катарактою на фоні підвищення рівня насичених жирних кислот. Серед багаточисельних робіт по вивченню ефективності різних речовин, як антикатарактальних, є повідомлення тільки однієї групи авторів, якими було досліджено дію різних хімічних препаратів, в тому числі і пантетина, на запобігання агрегації білків in vitro (Clark J.I., Osgood T.B., Trask S.J., 1987; Hiraoka T., Clark J.I., Li X.Y., Thurston G.M., 1996) та при різних моделях в умовах in vivo, в результаті чого показано, що пантетин виявляє протекторний ефект на кришталик (Clark J.I., Livesey J.C., Steele J.E., 1996). Таким чином, виявляється доцільним і перспективним вивчення ролі коензима А в розвитку помутнінь кришталика та можливості метаболічної корекції виявлених порушень препаратами, які містять цей кофермент. В умовах моделювання світлової катаракти доведена можливість запобігання зниження рівня коензима А в крові і тканинах ока (його рівень підвищується в крові, кришталиках та волозі передньої камери очей кролів на 25,4 - 35,1% відносно відповідних значень при світловому впливі), що має місце при розвитку помутнінь кришталика, шляхом введення багатокомпонентного препарату, до складу якого входить коензим А - "Коензим-композитум".В експерименті in vivo помутніння кришталика відтворювали у кролів породи Шиншила (всього 75 тварин) масою 1,9-2,5 кг шляхом хронічного опромінення поліхромним світлом протягом 40 тижнів за методикою, що розроблена в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. Кролі були разділені на 5 груп: 1 - контроль, інтактні тварини (15 кролів), 2 - тварини, у яких викликали порушення метаболічного статусу коензиму А шляхом перорального введення антиметаболіта коензима А - етіоніна по 150 мл 0,05% розчину щоденно протягом 6 місяців (15 кролів), 3 - тварини, яким відтворювали помутніння кришталика шляхом їх опромінення світлом високої інтенсивності (15 кролів), 4 - тварини, у яких моделювали світлову катаракту на фоні введення етіоніна (15 кролів), 5 - тварини, які на фоні моделювання світлової катаракти отримували трьома курсами препарат "Коензим-композитум" внутрішньомязево дозою 0,03 мл на кг ваги три рази на тиждень з перервою між курсами 1 місяць (15 кролів). Визначення вмісту коензиму А проведено в крові хворих з різними клінічними формами початкової вікової катаракти (147 осіб); в крові хворих з розвиненою катарактою та кришталиках і передньокамерній волозі (які було отримано у цих хворих при проведенні екстракції катаракти) (42 особи); в крові, камерній волозі і кришталиках хворих (12 осіб), які були прооперовані в відділенні офтальмоонкології Інституту з приводу меланоми (зі збереженням прозорості кришталика), а також в крові 30 добровольців. Через 40 тижнів тільки один кришталик залишався прозорим, на трьох кришталиках помутніння першої стадії, на 13 - другої стадії, на 8 - третьої стадії (багаточисельні вакуолі різного розміру в області задньої капсули, поодинокі великі вакуолі в інших шарах кришталика, наявність незначних крапкових помутнінь в області заднього шва), а в трьох випадках помутніння характеризувалися як четверта стадія (багаточисельні вакуолі різного розміру в області задньої капсули та інших зонах кришталика, крапкові помутніння в області заднього шва, слабкі дифузні помутніння ядра кришталика). Результати досліджень особливостей розвитку помутнінь кришталиків при моделюванні світлової катаракти в умовах нестачі та забезпеченості організма коензимом А свідчать про зниження вмісту цього коферменту в крові і тканинах ока в динаміці відтворення патологічного процесу та можливість метаболічної корекції виявлених порушень препаратом, який містить коензим А, були основою для проведення експериментів в умовах модельної системи для виявлення ролі цього коферменту в патогенезі даної хвороби.

2. Основний зміст роботи