Роль клітинного енергетичного обміну у патогенезі ускладненого перебігу пневмонії у дітей першого року життя - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роль клітинного енергетичного обміну у патогенезі ускладненого перебігу пневмонії у дітей першого року життяУ вітчизняній і зарубіжній літературі серед безлічі можливих патогенетичних механізмів, що формують ускладнений перебіг пневмонії у дітей цього віку, виділяють активацію цитокінового й коагуляційного каскаду (В.П. Необхідність аналізу системного взаємозвязку анамнестичних чинників анте-, інтра-та постнатального періоду з клініко-синдромологічними проявами ускладненої пневмонії, цитохімічними та метаболічними особливостями формування біоенергетики клітин на рівні мітохондрій робить надзвичайно значущими прикладні дослідження, спрямовані на розуміння мітохондріальної патології загалом. Здобувач здійснював аналіз джерел літератури, патентний пошук за обраною проблемою, набір хворих, аналіз результатів біохімічних методів дослідження у дітей першого року життя, написання окремих розділів звіту. Вивчити прогностичне значення анамнестичних, конституційно-біологічних чинників, особливостей анте-, інтра-і постнатального періодів для оцінки ризику ускладненого перебігу пневмонії та порушень клітинного енергетичного метаболізму в дітей першого року життя. Провести аналіз клініко-синдромологічних особливостей, визначити їх диференційно-діагностичну значущість і патогенетичні взаємозвязки зі станом клітинного енергетичного обміну за ускладненого перебігу пневмонії в дітей першого року життя: установити клінічні індикатори скринінг-діагностики полісистемного енергодефіциту.Для досягнення мети й виконання завдань дослідження обґрунтовано комплексну програму, основні етапи якої послідовно виконано на декількох рівнях: клініко-анамнестичному і клініко-функціональному - у репрезентативних групах хворих (77 хворих з УПП; 31 - із НПП) вивчено чинники ризику анте-, інтра-, неонатального періодів розвитку дітей, профіль супутньої патології, які сприяють формуванню УПП, особливості анамнезу захворювання, скарг, термінів госпіталізації та клініко-синдромологічного перебігу пневмонії у дітей першого року життя. На клініко-біоенергетичному рівні: у репрезентативних групах (37 хворих з УПДП, 40 пацієнтів з УПОП; 15 - із НПП; 15 дітей першого року життя без клінічних ознак ураження бронхолегеневої системи й енергодефіцитного стану) вивчено особливості формування клітинного метаболізму. Порівняльне вивчення особливостей анте-, інтра-, постнатального періодів розвитку, супутньої патології дозволило визначити основні чинники, що підвищують ризик розвитку УПП у дітей першого року життя. Клінічна характеристика включала синдромологічну та клініко-функціональну компоненти, що дозволило відобразити не тільки особливості УПП у дітей першого року життя, але й диференційно-діагностичну цінність клініко-синдромологічних проявів за ускладненого перебігу однобічного й двобічного запального процесу. Приймаючи до уваги існування цілого комплексу чинників формування ускладненого перебігу пневмонії в дітей першого року життя, запропоновано методику виявлення дітей, які мають високий ризик ускладненого перебігу захворювання.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукового завдання педіатрії - удосконалювання діагностики ускладненої пневмонії у дітей першого року життя на основі визначення клініко-анамнестичних індикаторів скринінг-діагностики полісистемного енергодефіциту та оцінки стану клітинного енергетичного обміну. У формуванні ускладненого перебігу пневмонії в дітей першого року життя визначальна роль належить чинникам анте-, інтра-, неонатального періоду. Чинники ризику є базовіми тригерами, які обумовлюють фонове пригнічення ферментативно-метаболічної ланки мітохондріальної біоенергетики і активацію анаеробного окиснення, що може бути потенційною патофізіологічною основою мітохондріальної дисфункції за умов, що вимагають високих енергетичних витрат, таких як бактеріальна інфекція, дихальна недостатність, синдром системної запальної відповіді. Найбільш диференційно значущими та інформативними клінічними індикаторами скринінг-діагностики полісистемних порушень енергообміну за ускладненого перебігу пневмонії визначено ступінь дихальної недостатності, синдром пригнічення ЦНС, симптом білої плями понад 3 с, гепатомегалія більше 3 см, тахіпное понад 60 за хвилину та вогнищево-зливна форма пневмонії. Застосування уніфікованої схеми індивідуалізованої діагностичної тактики з урахуванням чинників ризику та індикативною оцінкою стану ферментативних і метаболічних ланок клітинного енергообміну дозволило удосконалити прогнозування та ранню діагностику ускладненого перебігу пневмонії в дітей першого року життя з метою визначення обсягу патогенетичної терапії й профілактичних заходів.

Основний зміст роботи