Аналіз процесів становлення міфологічного та художнього сприйняття. Особливості жанрової програми народної казки, та її діалогічне забезпечення можливістю переходу адресата. Роль слова в здійсненні цього процесу. Огляд ритмічної організації казки.
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУКУсвідомлення того, що літературний твір виявляє себе в складній триєдності автора, тексту, читача, і аналіз багаторівневих звязків всередині такого відношення дозволяють сучасному літературознавству досліджувати нові аспекти проблеми сприйняття на стику з естетикою, психологією, текстологією, соціологією та іншими науками. Літературний аспект проблеми передбачає не тільки аналіз конкретних актів художньої рецепції і пошуки структурно-текстового втілення позиції адресата, але й комплексне вивчення текстової і жанрової структур у звязку з програмою рецепції, яку вони визначають, і її дією на реципієнта. Федорова, в яких сприйняття розглядається як перетин поетичного потенціалу тексту, сформованого присутністю ідеального адресата, з життєвим і естетичним досвідом читача. Сивоконя сприйняття трактується як багаторівневий процес, коли різні “зрізи” рецепції виявляються рівнями формо-змістовної єдності тексту. Бахтіним розроблено теорію діалогічного розуміння тексту адресатом як “свого іншого” і визначено принципи співвідношення впливу художнього твору й сприйняття його читачем.формулюються мета і завдання дослідження казки як жанру, який сприяє формуванню художнього сприйняття; У першому розділі дисертаційної роботи “Діалогічний характер жанру казки” здійснено спробу дослідити процес становлення художніх, першо-поетичних змістів казкового жанру з погляду “саморозкриття” естетичних потенцій слова. Формування художньої структури казки подається у цьому розділі не як наслідок розкладу міфу, але як формальний процес, який супроводжує утворення нової, словесної єдності, становлення поетичності як “вторинної”, олюдненої сакральності. Умовність міфологічної тотожності явищ “самовикривається” в оповіді, і казка все більше оформлюється як вигадка. Проппа, слушно зауважує, що казка - не уламок міфу, але разом з міфом - частина урівноваженої системи різних принципів застосування правил “бріколажа”, “міфологічної мозаїки” щодо слова.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
