Роль кальцію та алюмінію в функціонуванні лучних біогеоценозів українських Карпат (на прикладі Воловецької верховини) - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаРоль кальцію та алюмінію в функціонуванні лучних біогеоценозів українських Карпат (на прикладі Воловецької верховини) Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук Науковий керівник - кандидат біологічних наук, ст. наук. сп. Офіційні опоненти - доктор географічних наук, професор Гуцуляк Василь Миколайович кафедра фізичної географії та раціонального природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри доктор біологічних наук, ст. наук. сп. Захист відбудеться 19 квітня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Звідси випливає актуальність дослідження впливу кислотності і вмісту рухомого алюмінію в буроземах Карпат на ріст та розвиток рослин, видовий склад біогеоценозів. Важливим у дослідженні слід рахувати розробку рекомендації стосовно пониження кислотності і зменшення вмісту рухомого алюмінію у досліджуваних ґрунтах, що, поряд з підсівом трав, слід вважати основним заходом з підвищення продуктивності лучних біогеоценозів Карпат у даний час, і особливо актуальним є проведені дослідження в період завершення земельної реформи, зміни земельних відносин на селі, бо більшість приватизованих сіножатей низьковрожайні, а громадські пасовища на землях запасу сільських рад деградовані як у відношенні травостану (пасовищна дигресія), так і ґрунтового покриву (лінійна та площинна ерозія, багаточислені купини, тощо). Дослідження для виконання дисертаційної роботи входили до тематичного плану Закарпатського інституту агропромислового виробництва на 1996-2000 роки за темою: “Луки Карпат: причини різної продуктивності та шляхи її підвищення” (номер державної реєстрації УА 01002350 Р). встановити закономірності зміни лучних фітоценозів (їх продуктивності і видового складу) від фізико-хімічних властивостей ґрунтів; Вперше доведено шляхом постановки модельних експериментів із застосуванням вегетаційних пластин, відсутність прямої токсичної дії рухомого алюмінію на ріст та розвиток рослин, вплив якого зумовлений підвищенням буферності і погіршенням кислотно-основних характеристик ґрунтів.У першому розділі - Вивченість лучних біогеоценозів Українських Карпат висвітлено ступінь дослідження біогеографічних особливостей Українських Карпат на різних етапах їх вивчення. В наступні етапи багаточисельними дослідженнями (Голубець, 1967; Фодор, 1966) встановлюється залежність продуктивності та видового складу біогеоценозів від рельєфу, літологічних порід та частково властивостей ґрунтового покриву. При проведенні польових дослідів в районі Воловецької Верховини, що входить до складу Вододільно-Верховинської геоморфологічної області шляхом дрібноділяночних досліджень (Щерба, 1967) вивчався вплив внесення кальційвмістних сполук на зміну травостою та фізико-хімічних властивостей ґрунту. При маршрутно-експедиційних дослідженнях, які проводилися в межах Воловецької Верховини і Вододільного хребта застосовувались загальноприйняті геоботанічні методи вивчення природних лук різного ботанічного складу та характеру використання: удобрювані господарські сіножаті та пасовища, неудобрювані угіддя, косимі і некосимі лісові галявини, місця стоянок худоби, задернілі лісові дороги. Вивчення фізико-хімічних властивостей ґрунтів проводилось за допомогою методів і методик, які запропоновані в посібнику (Агрохимические методы исследования почв, 1965).Розробляючи способи підвищення продуктивності високогірних лук, і провівши тривалі дослідження на Боржавських полонинах, він прийшов до висновку, що “…внесення кальцію в дозі більше 1т/га неефективне” (M.Maloch, с.142). Результати досліду свідчать про залежність продуктивності природної луки від доз внесення кальційвмістних матеріалів, і характеризуються прямою залежністю величини приросту урожаю від дози меленого вапняку чи гашеного вапна. У варіантах із гіпсом більш висока його доза зумовила зниження врожаю в рік внесення в порівнянні з нижчою дозою. Визначення зміни фізико-хімічних показників грунту, на глибині 3-10 см показало відсутність нейтралізуючого впливу меленого вапняку і гашеного вапна в дозі 1-2 т/га. Значне зростання продуктивності природної луки без істотних змін у фізико-хімічних характеристиках грунту ймовірно зумовлено тим, що внесення кальційвмістних сполук значно поліпшило живлення рослин кальцієм.Проблема ролі алюмінію в формуванні кислотності ґрунту і його впливу на ріст і розвиток рослин виникла на початку ХХ століття, одночасно з започаткуванням визначення РН ґрунтового розчину.

2. Основний зміст роботи