Погляди сучасних педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини. Основні види ігор та їх характеристика. Теоретичні основи проблеми творчості. Особливості діагностики та дослідження рівня творчих навиків дитини в дошкільному віці.
Завдяки іграм можна виховати у дитини всі ті властивості, які ми шукаємо у людей і які нам хотілося б прищепити дітям за допомогою оповідань, бесід та навчання. Гра - це «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити дитину читати, писати і, головне, - мислити, спостерігати, доводити розуміти, творити. Діти всіх народів світу мають суспільну характерну рису - вроджений потяг до гри. Ігри привчають дітей долати труднощі психічні і фізичні навантаження, виховують чесність, колективізм, дисциплінованість. У дошкільному віці закладаються основи творчої діяльності дитини, які проявляються і в самому задумі - виборі теми гри, знаходженні способу реалізації задуманого, а також у тому, що діти не наслідують побачене, а з великою щирістю і безпосередністю передають думки і почуття, показують своє ставлення до відображуваного.Природно, що представників наукових галузей у грі цікавлять свої аспекти, але всі вони притримуються однієї думки, що гра - невідємна частина людської культури [21]. Виникли ігри - вправи, в ході яких дитина оволодівала необхідними навичками та вміннями в користуванні знарядь праці так як іграшки були їх моделями. Основні положення гри визначаються не кількістю часу, який дитина присвячує грі, а тим, що вона задовольняє свої основні потреби, під впливом гри формуються і розвиваються інші види діяльності, гра найбільше сприяє психічному розвитку. На відміну від повсякденного життя, де дитину постійно вчать, (не бігай, не впади, мий руки, не вигадуй), в грі дитина може все: літати в космосі, навчати учнів в школі і т.д. На думку К.Д.Ушинського ставлення до гри як до вільної дитячої діяльності не позбавляє вихователя можливості впливати на гру дитини, навчаючи її іграм, добираючи їй для цього товаришів, пропонуючи ідеї для гри, які вже сама дитина переробляє за своєю уявою, забезпечуючи її засобами для реалізації її наївних фантазій, припиняючи гру, коли вона шкідливо впливає на дитину.Наприклад, ігри на місцевості виховують фізичні якості, розширюють кругозір дитини; є ігри, які допомагають розвивати допитливість дітей, тренують память, увагу, логічне мислення. Таким чином, гра - це не лише розвага і забава, що заповнює дозвілля дитини, але й один з найсерйозніших засобів педагогічного впливу на неї. Таке саме ставлення до гри в педагогічній діяльності висловили А.С.Макаренко, В.М.Терський: «Дехто вважає, що гра - це тільки забава, і не має чого тут думати - усе просто. Дуже велике значення має гра для дітей, вона її стихія - в іграх набираються силами, розвиваються фізично і духовно. Гра є важливим фактором виховання, бо в іграх суцільно виявляється природа дитини, і грою можна її або стримати від небажаних вчинків або спонукати до бажаних.Поетом можна тільки бути і єдине, про що є сенс запитати, це про обставини, які супроводжували творчість; ці обставини є важливі, однак, їх зясування не дає можливості зазирнути в глиб - в суть здійснення, його перебіг, структуру, пануючі в ньому закономірності і т.д. Досліджуючи творчість, необхідно починати з глибокого розуміння самого поняття творчості; виразом розуміння є здатність формулювати такі визначення цього поняття, що узгоджуються як з попередніми фактами, так і з відчуттям істини про пізнаване [54]. Під творчістю розуміється здатність людини оригінально і конструктивно мислити, успішно розвязувати нові задачі, тобто творчо діяти у нових ситуаціях. Доводиться дещо змінювати й усталений стереотипний погляд на дитину лише як на обєкт виховання, що потребує прямого керівництва, тим паче в такій тонкій сфері, як творчість. Для цього треба вміти допомагати дітям проявляти природне прагнення до творчості, використовуючи для цього розвивальні завдання, правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчий процес; не гальмувати прояви творчої активності дитини критичними зауваженнями, негативними оцінками; створювати ситуації вільного спілкування, обміну думками.Тільки маючи точну інформацію, педагог зможе свідомо і ціле направлено спланувати і реалізувати процес виховання і розвитку, який максимально підходить кожній дитині. Однак не варто забувати про те, що на формування особистості дитини, її розвиток впливають не лише методи, якими користується педагог, якими б прогресивними та ефективними вони не були, але й сама особистість педагога. Це призводить до некомпетентної інтерпретації діагностичних даних, помилок у визначенні рівня розвитку дитини, що може дезорієнтувати педагогів і батьків під час взаємодії з дітьми. Специфіка дошкільного віку полягає в тому, що всі психічні процеси дуже рухливі і пластичні, а розвиток потенційних можливостей дитини переважно залежить від того, які умови для цього розвитку їй створять педагоги і батьки. Ці діагностики дозволяють педагогам і батькам стежити за перебігом розвитку дитини й здійснювати індивідуальний підхід, у цьому полягає позитивна роль діагностики в системі дошкільної освіти.Розвиток творчих здібностей залежить від оволодіння засобами уяви, продуктивності і варіативності ст
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Вплив гри на формування і розвиток особистості дитини
1.1 Погляди педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини
1.2 Види ігор та їх характеристика
Розділ ІІ. Теоретичні основи проблеми творчості
2.1 Творчість як важливий компонент розвитку дитини
2.2 Розвиток творчої особистості дитини в дошкільному віці
Розділ ІІІ. Матеріали експериментального дослідження творчості дітей
3.1 Діагностика творчості
3.2 Дослідження рівня творчості
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
