Роль генетичних та середовищних факторів у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, членкор. Горовенко Наталія Григорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Степанова Євгенія Іванівна, Інститут клінічної радіології Наукового Центру радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології доктор медичних наук Захист відбудеться “21” червня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.02 в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України (04050, м.Київ, вул.В Україні дослідження впливу певних поліморфних варіантів генів GSTT1, GSTM1 на розвиток антенатальної патології плодів та перинатальної патології новонароджених не проводилися. Таким чином, результати проведених досліджень перинатальної патології стосувалися у більшості випадків аналізу впливу медико-біологічних чинників без урахування генетичної компоненти у виникненні патологічних станів. Мета роботи: визначити роль генетичних та середовищних факторів у розвитку антенатальної патології плодів, перинатальної патології новонароджених для прогнозування ризику розвитку перинатальної патології у ранньому неонатальному періоді. Визначити частоту алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у плодів з антенатальною патологією та новонароджених з перинатальною патологією, неонатальними синдромами. Вперше зясовано, що нефункціональний алель гену GSTT1 асоційований із спадковою схильністю новонароджених до розвитку важкої перинатальної патології новонароджених, неонатальних синдромів (гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту, неонатальної жовтяниці, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування), підвищує ризик їх розвитку.З них I групу склали 117 новонароджених (66 дітей чоловічої статі та 51 дитина жіночої статі) з важкою перинатальною патологією, яких було госпіталізовано у спеціалізовані відділення патології новонароджених УДСЛ „Охматдит” із пологових будинків м.Києва на 3-5 добу після народження. У хворих новонароджених I групи у ранньому неонатальному періоді було діагностовано поєднання неонатальних синдромів, клінічні ознаки гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС (ГІУ ЦНС), респіраторного дистрес-синдрому (РДС), некротичного ентероколіту (НЕК), неонатальної жовтяниці. До II групи увійшло 37 доношених новонароджених (18 дітей чоловічої статі та 19 дитин жіночої статі) з перинатальною патологією, обумовленою ГІУ ЦНС, інтранатальною асфіксією та затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), народжених у фізіологічних пологах у пологовому відділенні Київського обласного центру охорони здоровя матері і дитини, з оцінкою по шкалі Апгар 7-8 балів, яких було виписано додому на 5-7 добу. У хворих з основних груп та мертвонароджених частота делеційного поліморфізму гену GSTT1 була вищою, ніж у групі контролю, вірогідно частота цього генотипу була підвищеною у хворих I групи (??=6.17,?<0.05), для яких ризик розвитку важкої перинатальної патології збільшувався при наявності GSTT1"-" генотипу (OR=2.893, 95%CI:1.2947-6.4644). Аналогічне вірогідне підвищення частоти цього поєднання алелів було виявлено у хворих II групи (р<0.05), що свідчить про зростання відносного ризику розвитку перинатальної патології (OR=12.75, 95%CI:2.3515-69.1303), та у III групі (р<0.05).У роботі здійснено теоретичне узагальнення та наведене нове вирішення наукового завдання щодо визначення ролі генетичних та середовищних факторів у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу, на підставі проведеного аналізу факторів ризику у виникненні антенатальної патології плодів і перинатальної патології новонароджених. Ризик виникнення антенатальної патології (р<0.01) та затримки розвитку знижується при наявності у плодів поєднання алелів GSTT1" "/ GSTM1" " (р<0.01). Поєднання нефункціональних алелів генів GSTS у новонароджених підвищує ризик виникнення важкої перинатальної патології (р<0.01), гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС (р<0.05), респіраторного дистрес-синдрому (р<0.01), некротичного ентероколіту (р<0.01), неонатальної жовтяниці (р<0.01) та інтранатальної асфіксії. Визначено провідні медико-біологічні фактори ризику, які впливають на виникнення важкої перинатальної патології новонароджених - прееклампсія вагітних (р<0.01), внутрішньоутробна гіпоксія (р<0.01) та окремих неонатальних синдромів - респіраторного дистрес-синдрому (морфо-функціональна незрілість), неонатальної жовтяниці (морфо-функціональна незрілість, ускладнений акушерсько-гінекологічний анамнез у матерів), некротичного ентероколіту (внутрішньоутробна гіпоксія та затримка розвитку, асоційовані латентні форми внутрішньоутробного інфікування), внутрішньоутробного інфікування (ускладнений акушерсько-гінекологічний анамнез у матерів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ