Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту. Дисертація присвячена питанням діагностики та ендоскопічного лікування гострого біліарного панкреатиту. Проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 207 хворих на гострий біліарний панкреатит. Встановлено доцільність проведення ендоскопічної ретроградної холангіографії та папілосфінктеротомії усім хворим на гострий біліарний панкреатит протягом 48 годин від початку захворювання. У хворих на гострий біліарний панкреатит без виражених ознак біліарної гіпертензії і в тих пацієнтів, кому консервативна терапія дала позитивний результат, виконання ендоскопічної ретроградної холангіографії носить плановий характер після зникнення симптомів панкреатиту перед лапароскопічною холецистектомією.Гострий біліарний панкреатит (ГБП) складає 20-68 % від усіх випадків гострого панкреатиту (М.П. Для діагностики гострого біліарного панкреатиту з методів візуалізації широко використовують ультрасонографію у звязку з її неінвазивністю і високою інформативністю (А.І. Більш точним методом діагностики причини виникнення гострого біліарного панкреатиту прийнято вважати дуоденоскопію з ендоскопічною ретроградною холангіографією (М.Е. Проте у вітчизняній і світовій літературі продовжується обговорення застосування ранньої ендоскопічної ретроградної холангіографії у поєднанні з папілосфінктеротомією в діагностиці і лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит, а оцінка її ефективності коливається від повної підтримки (В.В. Методи дослідження - з метою оцінки загального стану пацієнтів виконували загальноклінічні аналізи (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, коагулограма, група крові, цукор крові, загальний аналіз сечі), мікробіологічні (ідентифікація мікроорганізмів, визначення їх чутливості до антибіотиків), мікроскопічне дослідження жовчі (з метою виявлення мікрохолелітіазу), визначення вмісту цитокінів методом твердофазового імуноферментного аналізу (ELISA) (для здійснення оцінки рівнів про-і протизапальних цитокінів при гострому біліарному панкреатиті та їх динаміки залежно від методу лікування), ендоскопія (для виявлення причини гострого біліарного панкреатиту), рентгеноскопія та рентгенографія (виявлення непрямих ознак панкреатиту та його ускладнень), ультрасонографія (для діагностики гострого біліарного панкреатиту і його ускладнень), компютерна томографія (для уточнення локалізації і поширення деструктивного процесу в підшлунковій залозі та тканинах, що її оточують, при важкому перебігу гострого біліарного панкреатиту).Проаналізовано результати ретро-і проспективного обстеження та лікування 207 хворих на гострий біліарний панкреатит, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічних відділеннях №2 і №3 Львівської обласної клінічної лікарні в період з 1997 по 2005 рр. Комісією з питань біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол №13 від 20.10.2005 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні досліджень в роботі не виявлено. До першої підгрупи ми віднесли всіх 38 хворих на ГБП, що були госпіталізовані в терміни до 48 годин від моменту захворювання і в яких за даними ультрасонографічного та рентген-ендоскопічного методів діагностики переважав панкреато-біліарний синдром. До другої - 84 хворих, які поступили пізніше 48 годин від моменту захворювання і яким ми провели рентген-ендоскопічні втручання при наявності таких ускладнень холедохолітіазу або панкреатиту, як наростаюча або тривала жовтяниця, холангіт, повторний приступ ГБП, вклинення конкременту в папілі з гострим папілітом. До третьої підгрупи віднесли 25 пацієнтів, яким рентген-ендоскопічні втручання проводили перед холецистектомією або випискою, тобто після ліквідації гострих запальних змін у підшлунковій залозі і парапанкреатичній клітковині. В основній групі пацієнтів із методів обовязкового обстеження, окрім ультрасонографії і рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту, усім хворим на ГБП у різні терміни від початку захворювання і госпіталізації виконано дуоденоскопію та ЕРХГ, за результатами яких причиною виникнення захворювання у 106 (72,1 %) хворих був мікро-та макрохоледохолітіаз, у 62 (42,2 %) - папіліт, у 22 (15,0 %) - стеноз великого дуоденального сосочка, у 17 (11,6 %) - навколососочковий дивертикул.В роботі представлено обгрунтування застосування рентген-ендоскопічних методів для вирішення завдань покращення лікування хворих на гострий біліарний панкреатит, зменшення кількості ускладнень з боку біліарної системи, попередження розвитку поліорганної недостатності та гнійно-некротичних ускладнень. Гострий біліарний панкреатит найчастіше зустрічається у людей активного працездатного віку - 45-55 років.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ