Роль ендогенних, генетично зумовлених, факторів у розвитку хронічного бронхіту у робочих пилових професій машинобудування - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук РОЛЬ ЕНДОГЕННИХ, ГЕНЕТИЧНО ЗУМОВЛЕНИХ, ФАКТОРІВ У РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО БРОНХІТУ У РОБІТНИКІВ ПИЛОВИХ ПРОФЕСІЙ МАШИНОБУДУВАННЯРоботу виконано в Харківському інституті удосконалення лікарів МОЗ України. Науковий керівник: Ткач Світлана Іванівна, доктор медичних наук Харківський інститут удосконалення лікарів, професор кафедри гігієни та професійних захворювань. Офіційні опоненти: Костюк Інна Федорівна, доктор медичних наук, професор, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою внутрішніх і професійних хвороб; Захист відбудеться "25" березня 1999 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м.Врахування індивідуальних спадкових особливостей організму, поряд з іншими факторами ризику, дозволить своєчасно прогнозувати схильність до виникнення захворювань бронхів та легенів у робітників, які працюють у шкідливих умовах, а у хворих - передбачати перебіг хвороби, особливості ускладнень і скоректувати лікування. Мета роботи Визначити роль деяких генетично зумовлених факторів у розвитку хронічного бронхіту у робітників пилових професій машинобудування для прогнозування ризику виникнення і перебігу цього захворювання, удосконалення критеріїв профвідбору, засобів профілактики і системи диспансерного нагляду за хворими. Оцінити значущість кожного з вивчених генетичних факторів для прогнозування ризику виникнення хронічного бронхіту, тяжкість перебігу хвороби у робітників пилових професій машинобудування. Розроблено нове рішення актуальної наукової задачі щодо зменшення частоти розповсюдження хронічного бронхіту у робочих пилових професій машинобудування шляхом оцінки основних, генетично обумовлених факторів ризику, що дозволяють передбачати виникнення і клінічний перебіг ХБ, якісно проводити профвідбір, удосконалити заходи профілактики захворювання й систему диспансерного нагляду за такими хворими. Дисертант безпосередньо проводив клінічне обстеження хворих та ретроспективний аналіз їх історій хвороб, амбулаторних карт, даних санітарно-гігієнічних обстежень робочих місць; розробив спеціалізовану інформаційну карту хворого на хронічний бронхіт, виконав дослідження щодо встановлення антигенів системи HLA в обстежених, провів дерматогліфічне дослідження, узагальнення, статистичну обробку та інтерпретацію підсумків одержаних даних.Для працівників машинобудування характерним є виникнення хронічного бронхіту переважно після тривалого контакту із шкідливостями (16 років та більше), який супроводжувався раннім порушенням функції зовнішнього дихання, появою емфіземи легенів та астматичного синдрому. Серед електрозварників та ливарників, на відміну від металообробників, у 85 % випадків переважали важкі форми хронічного бронхіту. Це повязано, поряд з іншими ендо-і екзогенними факторами, їх контактом з більш високими концентраціями пилу (7,5-16,6 ГДК), подразнюючими та алергізуючими речовинами (окисем вуглецю, окисем азоту, фенолом, формальдегідом, акролеїном, окислами металів та ін.), а також дією несприятливих метеофакторів. У робітників пилових професій машинобудування, носіїв антигенів системи HLA - А 1, В 12, Cw3, Cw5, гаплотипу А 1В 8 та супратипів А 1В 35Cw4 і А 2В 35Cw4, виявлено високий достовірний асоціативний звязок із виникненням хронічного бронхіту. У працівників машинобудування, хворих на ХБ, які є носіями антигенів системи HLA - А 1, А 2, В 7, В 16, В 21, В 51, Cw2, Cw3, Cw5 і гаплотипу А 1В 8, спостерігаються часті ускладнення захворювання астматичним синдромом або емфіземою легенів.