Роль електроміографії у діагностиці та лікуванні жінок змішаної групи з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки - Статья
Підвищення ефективності лікування жінок з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів, дистального відділу товстої кишки. Обґрунтування принципів диференційованого лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів.
При низкой оригинальности работы "Роль електроміографії у діагностиці та лікуванні жінок змішаної групи з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Роль електроміографії у діагностиці та лікуванні жінок змішаної групи з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишкиАналіз літератури, присвячений проблемі діагностики функціонального стану нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки, свідчить про те, що комплексне застосування існуючих методів обстеження не може дати повного уявлення про патогенез поєднаної нейрогенної патології сечового міхура та товстої кишки, визначення етіологічних чинників, які є причиною їхнього виникнення. Сьогодні не викликають сумніву доцільність і перспективність використання нейрофізіологічних методів дослідження з метою вивчення функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки. Середній показник полакіурії у пацієнток до лікування становив 3,4±1,2 разу, ніктурії - 2,8±0,6 разу на добу, число імперативних позивів становило 2,4±0,5 разу на добу, а імперативне нетримання сечі відзначали 3,1±0,67 разу на добу. Оцінка симптомів клінічних проявів патології дистальних відділів товстої кишки у жінок до лікування засвідчила, що закреп відзначали у хворих 5,1±0,9 разу, нетримання газів - 4,8±0,7 разу, нетримання рідкого калу у пацієнтів - 2,7±0,5 разу, нетримання твердого калу - 1,2±0,2 разу. Під час оцінювання симптомів дистальних відділів товстої кишки були зафіксовані наступні зміни: кількість закрепів зменшилась у хворих до 4,2±1,1 разу - на 21,4% (р>0,2), нетримання газів - до 4,1±1,5 разу - на 17% (р>0,2), нетримання рідкого калу у пацієнтів цієї групи - до 2,1±0,9 разу - на 28,6% (р>0,2), нетримання твердого калу - до 1,1±0,1 разу - на 9% (р>0,2).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
