Роль експресивності російського дитячого фольклору у формуванні мовної особистості дитини - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П.Роботу виконано на кафедрі російської мови Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ІВАНОВА Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор МОЛОТАЄВА (СЛУХАЙ) Наталія Віталіївна, Національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови. кандидат філологічних наук, доцент БОЙКО Наталія Олександрівна, Київський славістичний університет, доцент кафедри української мови. Захист відбудеться “19” листопада 2002 року о 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Твори російського дитячого фольклору відзначаються жанровою і стилістичною своєрідністю, специфічною системою образів і художніх засобів. У реферованому дослідженні вивчаються тексти російського дитячого колискового фольклору, що репрезентують наївну картину світу, яку прийнято інтерпретувати як відображення повсякденних уявлень про світ. Практично нерозробленим у лінгвістиці залишається актуальне питання про когнітивні процеси комплексного формування мовної особистості дитини і про роль засобів експресивності у розвитку цих процесів. Не досліджено і роль кожного з жанрів як нового етапу у процесі навчання; не описано характер і значення інваріантної частини мовної картини світу; не вивчено граматико-парадигматичні, семантико-синтаксичні та асоціативні відношення, тобто не розкрито механізми формування "вербальної мережі"; не виділено найбільш актуальні стереотипи, що виступають як своєрідні "патерни" і кліше; не визначено роль семантичних парадигм і полів, асоціативно-семантичних формул, рядів і блоків. Отже, актуальність дисертаційної роботи зумовлюється необхідністю визначення ролі російського колискового фольклору у формуванні мовної особистості дитини, у процесі оволодіння дитиною рідною мовою.Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел (264 найменування).Пестушки уявляють собою перший, домовний, період онтогенезу, тобто початковий етап у формуванні мовної особистості дитини. Радісний настрій дитини створюється опосередковано - через приємні відчуття від доторкання рук матері у процесі масажу, під час вільних рухів ручок і ніжок, а також від спілкування з мамою: її емоційний стан (любов, ласка, ніжність) є своєрідною комунікативною настановою для дитини - навіювання малюкові позитивних емоцій. Тексти класифікуються за фізіологічно-цільовим призначенням: 1) масаж тіла дитини (плекання): Куй, куй, ковалек, Подкуй чеботок. Це назви: членів родини (маменька, тятенька, бабушка, дедушка, брат), частин тіла дитини (ручки, ножки, роток, головка), домашніх і диких тварин та птахів (кот/кошка, собака, лошадка, лиса), одягу (рубашечка, чеботок), речей хатнього вжитку (сковородка, молоток), будівель (избушка, поветка), найбільш характерних дій (летать, бежать, идти, сидеть, водить, поймать), процесів праці (ловить [рыбку], печь [пироги], подковать [чеботок]) тощо. Оскільки перший рік життя дитини є етапом, коли вона проходить шлях від пізнавання звукової форми слова до співвіднесення її з конкретними реаліями не тільки на рівні сприйняття, а й на рівні відтворення мови, головним завданням лексики пестушок є закладання у память дитини певних формул асоціативно повязаних між собою слів або асоціативних рядів слів.Проведене дослідження текстів чотирьох жанрів російського дитячого фольклору - пестушок, забавлянок, примовок та колискових пісень - дозволяє зробити загальні висновки. Формування мовної особистості - глобальна проблема, яка охоплює всі мовні аспекти і перебуває на стику різних галузей науки: лінгвістики, психології, соціології, психолінгвістики, що обумовлює залучення до аналізу мови жанрів дитячого фольклору деяких екстралінгвістичних факторів. Пестушки, забавлянки, примовки та колискові пісні є першим кроком в опануванні дитиною навколишнього світу, а наївна первісна мовна модель світу, що відбивається у них, формує в дитині основи морально-етичних, культурно-національних та вербальних традицій народу, з якого вона вийшла. На відміну від пестушок, у забавлянках до монологічних форм, які залишаються продуктивними, додаються діалогічні конструкції. Колискові пісні репрезентують менш розгалужену тематичну класифікацію, ніж примовки і представлені лише чотирма типами: пісні про Сон та Дрімоту; монологи про тварин; ліричні пісні і пісні, що відбивають мотив “звеличування колиски”, але саме у творах цього жанру зафіксовано велику кількість експресивних засобів і прийомів (епітетів, метафор).

Зміст роботи викладений у шести публікаціях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ