Роль дофамінергічних нейронів кішки у формуванні ефектів сеансів зворотнього зв"язку за характеристиками ЕЕГ (електроенцефалограми) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук РОЛЬ ДОФАМІНЕРГІЧНИХ НЕЙРОНІВ КІШКИ У ФОРМУВАННІ ЕФЕКТІВ СЕАНСІВ ЗВОРОТНЬОГО ЗВЯЗКУ ЗА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЕЕГРоботу виконано на кафедрі фізіології людини і тварин та біофизики у Таврійському національному університеті ім. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Павленко Володимир Борисович Таврійський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, доцент Кузнецов Ігор Ернестович Донецький національний університет професор кафедри фізіології людини і тварин; Захист відбудеться «30» вересня 2010 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного університету ім.Метою дисертаційної роботи було виявлення звязків між частотою фонової імпульсної активності (ФІА) ДА-нейронів ВТ стовбура мозку і характеристиками масової електричної активності кори (ЕЕГ) котів у стані неспання, а також зясування характеру зміни активності ДА-нейронів ВТ та ЕЕГ при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ різної спрямованості. З огляду на значну близькість характеристик ЕЕГ людини і кішок [Кратін, 1987; Шевко, 1987], у роботі здійснено спробу з певною обережністю екстраполювати отримані на тваринах дані про звязок імпульсної активності ДА-нейронів ВТ з СЩП ритмів ЕЕГ та про можливу роль ДА-системи ВТ у формуванні ефектів тренінгів ЕЕГ-ЗЗ для пояснення низки недостатньо вивчених питань функціонування ЦНС людини. Отримані в роботі відомості про звязок частоти розрядів ДА-нейронів ВТ із СЩП ритмів ЕЕГ, а також дані про зміну імпульсної активності ДА-нейронів ВТ при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ включено до загальних курсів «Фізіологія людини і тварин», «Біофізика», спеціальні курси «Електрофізіологія», «Психофізіологія» і «Медична біофізика» кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім. Для виявлення кореляцій між частотою ФІА ДА-нейронів ВТ та значеннями СЩП ритмів ЕЕГ, а також відмінностей у ЕЕГ та активності ДА-нейронів ВТ при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ експериментальної і контрольної серій, залежно від характеру розподілу даних, застосовували параметричні і непараметричні методи. Так, розподіл інтенсивності звязку частоти ФІА ДА-нейронів із СЩП бета-ритму ЕЕГ, що відводилася від лівого скроневого локусу, був наступним: рівень кореляції частоти розрядів шести досліджуваних ДА-нейронів (9,7 %) з СЩП бета-ритму був помірним, 14 нейронів (22,6 %) - значним, двох нейронів (3,2 %) - тісним, у той час як рівень кореляції частоти розрядів з СЩП бета-ритму у правому скроневому відведенні ЕЕГ 11 (17,7 %) і 12 (19,4 %) нейронів був лише помірним і значним відповідно (рис.За допомогою комплексного методу аналізу, що включає в себе паралельне відведення імпульсної активності нейронів і реєстрацію ЕЕГ, отримані дані про кореляційні взаємозвязки частоти фонової імпульсної активності нейронів дофамінергічної системи вентрального тегментума зі спектральною щільністю потужності (СЩП, МКВ2/Гц) основних ритмів ЕЕГ. Також досліджено характер зміни активності дофамінергічних нейронів вентрального тегментума і СЩП ритмів ЕЕГ під час сеансів зворотнього звязку, спрямованих на збільшення відносини СЩП альфа-ритму до СЩП тета-ритму потиличного локусу, та сеансів, спрямованих на збільшення відносини СЩП бета-ритму до СЩП тета-ритму лобового локусу. Так, частота фонової імпульсної активності дофамінергічних нейронів вентрального тегментума статистично значно позитивно корелює з СЩП альфа-ритму (залежно від місця відведення коефіцієнт кореляції r становив від 0,37 до 0,93) і бета-ритму ЕЕГ (r = 0,37 - 0,88). Для СЩП дельта-, тета-, гамма-ритмів ЕЕГ не було виявлено переважання достовірних звязків із частотою фонової імпульсної активності досліджених дофамінергічних нейронів вентрального тегментума, в більшості випадків кореляції з СЩП цих ритмів виявлялися тільки на рівні тенденції до звязку. Так, при проведенні сеансів зворотнього звязку за характеристиками ЕЕГ, спрямованих на збільшення відносини СЩП альфа-ритму до СЩП тета-ритму потиличного відведення, ставлення СЩП зазначених ритмів зростає до 129,7 ± 7,3 %, відносно контрольних значень, прийнятих за 100%.