Роль деяких імунологічних та гуморальних факторів у прогнозуванні переношування вагітності та її профілактика - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі акушерства та гінекології № 1 Харківського національного медичного університета МОЗ України. Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентін Іванович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1; Захист відбудеться “25” лютого 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 у Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м.Незважаючи на значну кількість дослідницьких праць, присвячених переношуванню вагітності, питання етіопатогенезу, методів її діагностики, прогнозування та профілактики залишаються відкритими (В.І. Переношена вагітність ускладнює перебіг пологів, викликаючи аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм, післяпологові ускладнення, особливо у жінок групи високого ризику (які завагітніли в результаті допоміжних репродуктивних технологій, страждаючих залізодефіцитною анемією та ін.) (В.В. Зростаючий інтерес до імунологічних змін у вагітних та відсутність даних в літературі про роль інтерлейкінів та ФНП? в розвитку переношування вагітності свідчать про необхідність вивчення цього питання. Встановлено, що b-адренореактивність (БАР) міометрія при вагітності зростає, а перед пологами знижується, що сприяє нормальному протіканню вагітності та своєчасному наступленню пологів (В.І. Проаналізувати перебіг та наслідки пологів у вагітних з переношеною та доношеною вагітністю; визначити фактори ризику виникнення переношування вагітності.З них досліджено 824 історії пологів жінок, вагітність яких ускладнилася переношуванням, та зясовані етіопатогенетичні фактори ризику виникнення переношування. І основну групу склали 66 вагітних з підтвердженим переношуванням, пологи в них відбулися у терміні 42-43 тижні та у новонароджених були в наявності ознаки переношування вагітності (синдром Белентайна-Рунге). Контрольну групу склали 34 вагітних, пологи яких відбулися в очікуваний термін, тобто в 38-41 тиждень. Для розробки методу профілактики переношування вагітності було обстежено 60 жінок (ІІ основна група), у яких при визначенні ?-адренореактивності еритроцитів в терміні 40-41 тиждень цей показник значно перевищував 20 ум.од, що вказувало на високий ризик розвитку переношування (95 %). Першу підгрупу ІІ А склали 30 жінок, яким для підготовки до пологів використовувався простін Е2, згідно загальноприйнятій методиці (наказ № 901 від 27.12.2006 року Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги “Переношена вагітність”); до другої підгрупи ІІ Б увійшли 30 жінок, яким було призначено, згідно розробленій методиці, простін Е2 у поєднанні з препаратом ербісол ультрафарм (Україна).У дисертації наведені дані і нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства, суть якої полягає у зниженні частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних групи високого ризику щодо розвитку переношування вагітності на підставі зясування деяких етіопатогенетичних механізмів та прогностичної цінності імунологічних і гуморальних показників; розробки та впровадження науково обґрунтованого методу прогнозування та профілактики переношування вагітності в очікуваний термін пологів ще до розвитку календарного переношування. За даними ретроспективного аналізу перебіг вагітності і пологів у жінок з переношуванням ускладнюється плацентарною недостатністю (79,6 %), гострою гіпоксією плода (50,2 %), аномаліями пологової діяльності (36,2 %), несвоєчасним виливом навколоплідної рідини (91,9 %), які обумовлюють високу частоту розродження шляхом кесарського розтину (47,6 %), використання акушерських щипців (10,2 %), значний відсоток пологового травматизму (21,8 %) та незадовільний стан плода при народженні (50,8 %). До факторів ризику виникнення переношування відносяться екстрагенітальні та ендокринні захворювання: вегето-судинна дистонія (12,4 %), ожиріння (9,2 %), захворювання нирок (10,6 %), щитоподібної залози (8,4 %), часті гострі та хронічні інфекційні захворювання (17,9 %), а також порушення менструальної функції (16,9 %), запальні захворювання жіночих статевих органів (23,8 %), самовільні аборти (14,8 %) та безпліддя в анамнезі (10,8 %). При фізіологічному перебігу наприкінці вагітності (в 35-37 тижнів) та напередодні пологів (38-40 тижнів) було визначено зниження вмісту прогестерону (114,3±3,8 нг/мл), значні зміни в імунологічних показниках (підвищення вмісту лімфоцитів (33,4±2,8 %), зниження Т-супресорів (2,3±0,4 %) та кількості ЦІК (79,7±2,5)), що вказує на активну підготовку організму вагітної до пологів.

Основний зміст