Роль державної сімейної політики в зміцненні інституту української родини - Статья

бесплатно 0
4.5 138
Всебічне зміцнення правових, моральних та матеріальних засад сімейного життя як одне з основних завдань державної програми підтримки сім’ї в Україні. Оцінка основних гарантій охорони материнства та дитинства, що закріплені в українській Конституції.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Саме тому, всі наступні законодавчі акти, що регулюють державну сімейну політику, в належній мірі і не відображають весь спектр проблем, що повинен вирішуватися державою щодо зміцнення основного осередку українського суспільства - сімї. Буяновська, Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сімї та жінок та Концепція державної сімейної політики, які у 1999 р. схвалила Верховна Рада України, стали результатом співпраці Міністерства у справах сімї та молоді, центральних органів виконавчої влади, Координаційної ради в справах жінок і громадських жіночих організацій. Концепція державної сімейної політики що була прийнята у вересні 1999 року вражає тим, що незважаючи на те, що в ній розглядаються потреби створення належних умов для життєдіяльності сімї в Україні і визначаються загальна стратегія і пріоритетні напрями державної політики щодо сімї, самого визначення поняття «сімя», в ній немає. Так, у Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям», що був прийнятий Верховною Радою України у 2000 році, у Статті 1 вперше було визначено поняття «сімя»: «сімя - це особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. У Статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям» нарешті визначено склад сімї: «До складу сімї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах НМ рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у звязку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сімєю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?