Роль державних і недержавних організацій в процесі реалізації соціального захисту людей похилого віку - Курсовая работа

Роль державних та недержавних організацій в процесі реалізації соціального захисту людей похилого вікуУ сучасному світі поступово зростає частка людей похилого віку в складі населення, подібні тенденції характерні і для нашої країни. Частково в Україні і в розвинених країнах зокрема з цих проблем сформувався ряд нових законів дослідження яких буде на сьогоднішній день важливим. Вивчення етапів та стратегій старіння, проблем старості та особливостей життя людей похилого віку здійснюється дослідниками під різними кутами зору: психіатричний та психофізіологічний аспекти геронтології та геріатрії Є. До проблеми соціальної допомоги, підтримки та захисту людей похилого віку зверталися Холостова О.І., Капська А.Й., Урланис Б.Ц., Мудрик А.В., Яцемирська Р.С., Біленька І.Г. та ін. Мета дослідження: розглянути та проаналізувати роль державних і недержавних органів в процесі реалізації захисту людей похилого віку.Характеристика проблем: самотність не може бути прирівняне до фізичного стану ізольованості людини. Багато людей відчувають самотність не в стані ізоляції, а в якому-небудь співтоваристві, в лоні сімї, серед друзів. Яке нас може влаштовувати спілкування, в якому немає цієї теплої емоційної близькості, - часто таким спілкуванням задовольняються люди, які прагнуть до внутрішньої незалежності, що жахався втратити свою свободу [8 с.33]. Усвідомивши, що без цього ми не можемо задовольнити одну з найважливіших людських потреб - потреба в емоційній звязку з іншими людьми, ми не можемо вийти з самотності і вступити в емоційну близькі стосунки з іншою людиною, без яких просто не може бути по - справжньому повноцінного життя . Якщо є хоча б одна людина, з яким існує ця емоційна звязок, - чоловік, дитина, мати чи батько, або просто друг, відчуття самотності, як правило, немає.Профілактика - це збереження благоустрою старої людини, зменшуючи або знищуючи фактори ризику, перетворюючи її приміщення у стаціонарне соціальне обслуговування. Підтримка являє собою допомогу, що необхідна старим людям для збереження максимально можливого рівня самостійності. Традиційно склалися три напрямки діяльності органів соціального захисту населення і літніх і старих людей, зокрема: соціальна допомога (надання старим людям пільг і переваг, допомоги); Механізм соціального захисту старих людей реалізується на державному і регіональному (міському) рівнях: державний рівень соціального захисту забезпечує гарантоване надання законодавчо-встановлених пенсій, послуг і пільг у відповідності із грошовими і соціальними нормативами. регіональному рівні із врахуванням місцевих умов і можливостей вирішуються питання додаткового підвищення рівня забезпечення. Отже, принципи і механізми соціального захисту населення літнього і старого віку в Україні забезпечуються механізмами соціального захисту старих людей і реалізується на державному і регіональному (міському) рівнях.В Україні на роботу з людьми похилого віку зорієнтовані такі державні заклади: - територіальні центри з обслуговування самотніх непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів (спеціальна державна установа, яка надає за місцем проживання і нараховує до 40 видів послуг пенсіонерам, інвалідам, самотнім, непрацездатним та іншим соціально незахищеним громадянам вдома, у закладах стаціонарного, тимчасового і денного перебування); будинки-інтернати загального профілю для громадян похилого віку та інвалідів (стаціонарна соціально-медична установа загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування) [5, с.33]. спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання осіб похилого віку, переважно з числа особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, інвалідів і громадян похилого віку з колишніх засуджених, які потребують побутового, медичного обслуговування і цілеспрямованого виховного впливу, а також для громадян, яких за рішенням місцевих органів виконавчої влади переводять з інших інтернатних установ загального типу за систематичне порушення громадського порядку, вживання алкоголю, токсичних препаратів, за бійки тощо); Функціонально вони є проміжною ланкою між стаціонарним доглядом і доглядом у громаді, ці заклади працюють, як закордонні будинки компактного проживання, але розраховані на значно більше мешканців і не орієнтовані на їх активну участь в управлінні будинком. Певною мірою розвязуючи соціально-побутові та соціально-медичні проблеми людей похилого віку, вони не цілком враховують сучасне розуміння старості як активного етапу в житті людини та право людей похилого віку на інтеграцію в суспільство.

Содержание

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження захисту людей похилого віку в державних і недержавних організаціях

1.1 Основні проблеми людей похилого віку

1.2 Принципи і механізми соціального захисту населення літнього і старого віку в Україні

Розділ 2. Роль державних та недержавних організацій в процесі реалізації соціального захисту людей похилого віку

2.1 Характеристика і роль державних організацій в процесі реалізації соціального захисту людей похилого вікуабзаци

2.2 Характеристика і роль недержавних організацій у соціальному обслуговуванні

2.3 Аналіз законодавчо-нормативних актів щодо соціального захисту людей літнього віку

Розділ 3. Експеримертального дослідження соц. захисту людей похилого віку

З.1. Орган і зміст екс. досл

Список використаних джерел