Роль бактерій clostridium perfringens в патології сільськогосподарської птиці - Автореферат

Аналіз спеціальних літературних джерел свідчить, що захворювання досі повністю не вивчено, не зясовані шляхи патогенезу, недостатньо вивчена чутливість збудника до сучасних антибіотиків, не розроблені заходи діагностики, профілактики та боротьби із захворюванням. Для реалізації мети ставилися такі завдання: - провести комплексні бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від загиблої птиці в господарствах з різними умовами її утримання; Дослідження проводили з 2000 по 2004 рік в умовах лабораторії кафедри вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи Сумського НАУ, Полтавської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, біохімічної лабораторії 4-ї міської поліклініки м. У лабораторних дослідах використано 485 курчат породи Ломан-вайт 10-добового віку, на яких експериментально відтворювали захворювання; 252 морських свинки масою тіла 400-450 г - для постановки біопроби та 336 білих мишей масою 16-18 г - для типізації культур у реакції нейтралізації. Ізоляцію мікроорганізмів з патологічного матеріалу, вивчення їх морфологічних, культуральних, біохімічних та вірулентних властивостей проводили за методиками, викладеними у довіднику „Лабораторные исследования в ветеринарии.Встановили, що захворюваність курей складала від двох до десяти %, у курчат цей показник становив 15-41%; летальність при цьому захворюванні становила 1-36%. Що стосується групи цефалоспоринів, то штами C. perfringens проявляли високу чутливість до цефазоліну (90,5%), цефотоксину (92,8%) та середню чутливість до цефуроксиму (85,7% штамів), цефотаксиму (92,9% штамів), цефтріаксону (92,8% штамів), цефалексину (97,6% штамів). Нечутливими були штами C. perfringens до мономіцину (80,9%), неоміцину (78,6% штамів), стрептоміцину (90,5% штамів), амікацину (90,5% штамів). За результатами типізації в реакції нейтралізації з діагностичними антитоксичними сироватками Clostridium perfringens Краснодарської біофабрики було встановлено, що 24 з 42 штамів (57,14%) належать до типу А, 11 штамів - до типу С (26,19%), в одному випадку встановлено тип В (2,38%), у шести штамів (14,29%) тип не визначено. Аналіз результатів досліджень показав, що відносна маса наднирників серед курчат першої групи, інфікованих епізоотичним штамом C. perfringens типу А в дозі LD50 (1380 м. т./см3) обємом 0,2 см3 внутрішньо-очеревинно, у перші шість діб після інфікування збільшилася проти контролю практично втричі і навіть на 20 добу перевищувала контрольні показники на 76,6 %.Захворювання реєструється в окремих господарствах Центрально-північного регіону України й характеризується діареєю, дисбактеріозом кишечника, порушенням обміну білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, пригніченням імунної системи та є токсикоінфекцією, що веде до декомпенсації життєзабезпечуючих функцій і загибелі птиці, призводячи до значних економічних збитків. Паразитоценоз клостридій викликав зростання загальної кількості аеробів ((3,35±0,16)х 1011-6,05±0,22)х 1011 бактерій в 1,0 г хімусу)), анаеробів ((5,58±0,38)х 106-3,27±0,34)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), колібактерій ((1,93±0,59)х 1010-3,32±0,34)х 1011 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)), грибкової флори ((3,52±0,48)х 108 - 3,41±1,09)х 1010 мікроорганізмів в 1,0 г кишкового вмісту)) при обмеженні вегетації ентерококів ((6,90±0,75)х 106-4,69±0,55)х 108 бактерій в 1,0 г хімусу)) та молочнокислої флори кишечника ((4,07±0,41)х 106-4,39±0,45)х 109 бактерій в 1,0 г хімусу)). Експериментальне інфікування курчат клостридіями призвело до збільшення відносної маси наднирників (в 3,6 - 4,04 рази) при зменшенні тимусу (в 3,6 - 4,8 рази), селезінки (в 1,57 - 2,07 рази), фабрицієвої бурси (в 5,45 - 5,9 рази). Експериментальне інфікування курчат Clostridium perfringens викликало в перші дні захворювання зростання загального вмісту альбумінів у сироватці крові: на 3-й день інфікування - в 1,46 рази, а з 7-го дня і далі спостерігалося їх зменшення в 1,30-1,44 рази; підвищення загального вмісту білка в 1,32 рази відбувалося на 3-й день інфікування, активності лужної фосфатази - на 7-й день (в 1,27 рази), АСТ (в 1,24-1,58 рази) при зниженні показників АЛТ (в 1,03-1,67 рази), ГГТП (в 1,29-2,4 рази) та сечовини (в 1,09-1,97 рази). Крім того, відмічалося підвищення вмісту глюкози (в 1,14-1,58 рази), холестерину (в 1,06-1,85 рази) і тригліцеридів (в 1,66-11,48 рази) при зниженні вмісту білірубіну (в 1,22-1,95 рази), а фосфору (в 0,12-1,83 рази) і кальцію (в 1,27-1,57 рази) при порушенні співвідношення між цими мікроелементами.