Роль бактеріальної і вірусної інфекції в маніфестації та прогресуванні атеросклерозу - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант - академік НАН і АМН України, РАМН, доктор медичних наук, професор МАЛА Любов Трохимівна Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор ЛАТОГУЗ Іван Кіндратович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри внутрішніх хвороб, спортивної медицини та лікувальної фізкультури; доктор медичних наук, професор ЛУТАЙ Михайло Іларіонович Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ, завідувач відділом атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця; доктор медичних наук, професор НІКОЛЕНКО Євген Якович Державне підприємство Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці і профзахворювань МОЗ України, директор. Захист відбудеться “27” листопада 2003 р. о 12 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському державному медичному університеті (61022, м.Основною науковою концепцією профілактики ССЗ залишається концепція факторів ризику, під якими розуміють фактори, повязані з розвитком і прогресуванням захворювання. Kuo, 1992); частіша поширеність C.pneumoniae в атеросклеротичних бляшках аорти, коронарних, периферичних і сонних артерій порівняно з іншими тканинами (J.Muhlestein, et al., 1996; K.Laitmen, et al., 1997; L.Jackson, L.Campbell, 1997; M.Maass, et al., 1998); виділення життєздатних C.pneumoniae з атеросклеротичних бляшок вінцевих артерій у пацієнтів, які перенесли трансплантацію серця (E.Yetkin, et al., 2001); ключові клітини атерогенезу (ендотелій, макрофаги, гладкомязові клітини) можуть бути інфіковані C.pneumoniae in vitro (C.Gaydos, et al., 1996; R.E.Molestina, et al., 1998; Maass M., J. Цим та багатьом іншим актуальним питанням присвячена дисертаційна робота, яка має на меті розробку диференційованої антибактеріальної терапії на основі вивчення патогенетичної ролі Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori і цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекцій в клінічних проявах і ускладненнях ІХС. Вивчити звязок хламідійної, хелікобактерної і ЦМВ інфекцій з традиційними факторами ризику атеросклерозу і ІХС, дослідити особливості впливу бактеріальної і вірусної інфекцій на порушення ліпідного обміну у пацієнтів з ІХС. Методи дослідження: з метою виявлення ішемії міокарда та стану серцево-судинної системи проводились проби з дозованим фізичним навантаженням, добове (холтеровське) моніторування ЕКГ, ехокардіографія, коронарографія; для визначення специфічних до C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ IGM і IGG антитіл використовували імуноферментні тест-системи; для виявлення ДНК C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ користувались методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) - ампліфікації ДНК in vitro; для детекції антигена ЦМВ в лімфоцитах крові проводили реакцію непрямої імунофлюоресценції; для вивчення активності процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і показників антиоксидантного захисту проводилось визначення вмісту ТБКАП, SH-груп, відновленого глутатіону і активності СОД ферментативним методом; дослідження показників дисфункції ендотелію та імунозапальних процесів включало визначення рівнів ендотеліну-1, імунних комплексів, що містять ЛПНЩ (ЛПНЩ-IGM, ЛПНЩ-IGG), цитокінів (ФНП-а, ІЛ-1b, ІЛ-4) імуноферментним методом; для оцінки імунологічного статусу проводили розрахунок загальної кількості лімфоцитів (абсолютний і відносний вміст у крові), визначення Т-лімфоцитів, субпопуляцій лімфоцитів (CD4 , CD8 , CD25 ), основних класів імуноглобулінів (IGA, IGM, IGG), титру комплемента, циркулюючих імунних комплексів; показники ліпопротеїдного обміну (загальний ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ і ЛПВЩ) визначалися ферментативним, а аполіпопротеїни А1 і В та фосфоліпіди імунотурбідиметричним методами.Аналіз поширення серологічних маркерів C.pneumoniae у хворих на ІХС виявив достовірно вищу частоту розповсюдження осіб із серопозитивною реакцією до C.pneumoniae в групі пацієнтів з ГКС (58,1 %, p<0,05) порівняно з хворими із стабільним перебігом стенокардії (31,3 %) та здоровими особами (28,1 %). Проведений аналіз впливу хламідійної інфекції на перебіг захворювання у хворих на ГІМ дозволив встановити, що ускладнення у інфікованих C.pneumoniae пацієнтів розвивались частіше, ніж у неінфікованих (у 78,1 % і 25,0 % хворих, відповідно, p<0,001). Вивчення структури ускладнень ГІМ виявило, що у хворих з маркерами C.pneumoniae інфекції частіше спостерігаються такі життєво небезпечні ускладнення як ГЛШН і ФШ (p<0,05). Вивчення особливостей перебігу ГІМ у пацієнтів, інфікованих чи неінфікованих H.pylori показало, що ускладнення у хворих із серопозитивною реакцією до H.pylori розвивались дещо частіше, ніж у серонегативних осіб (у 69,6 % і 28,6 %, p<0,03, відповідно).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ