Роль азоту в житті рослин - Реферат

Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра: ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіттяІнтерес до азотного живлення рослин проявився в XVIII ст. після відкриття в 1777 році азоту, як хімічного елемента. Буссенго розробив наукову теорію живлення рослин. азот органічний симбіотичний Найбільшу частину атмосферних газів складає молекулярних азот - 78,09% по обсягу 75,6% по масі Ці рослини можуть використовувати для свого живлення переважно мінеральні сполуки цього елемента, які знаходяться у ґрунті. Азот є основним елементом, від якого значною мірою залежить доля урожаю сільськогосподарських культур, а тому проблема перетворення його мікроорганізмами привертає до себе велику увагу як вчених, так і практиків сільськогосподарського виробництва.Азот є складовою частиною білкової речовини, і тому йот го більше скупчується в тих органах рослини, в яких міститься більше білкових речовин. Так, насінини метеликових рослин містять азоту від 3 до 6%, зерна хлібних злаків - від 1 до 3%., листки і бруньки - від 1 до 5%, корені і стебла - менше 1 %, а деревина, особливо бідна на живі клітини, містить азоту менше 0,5%. Азот в рослину надходить з навколишнього середовища, в якому він перебуває у формі різних сполук. Найбільше азоту в повітрі у вигляді газу (повітря на 80% за обємом складається з азоту). Прості спостереження за розвитком рослин на грунтах, бідних на азот, наприклад на піщаних, і на грунтах, багатих на азот, наприклад чорноземних, показують, що найголовнішим джерелом азотного живлення рослин є грунт, а не повітря.Азот - один з обовязкових елементів найважливіших органічних сполук, із яких складаються тканини всіх живих організмів (білків, АТФ, нуклеїнових кислот, тощо). Кругообіг азоту здійснюється за допомогою двох взаємно збалансованих процесів - нітрифікації (послідовне окислення вільного азоту до нітратів, що поглинаються коренями рослин) і денітрифікації (відновлення азотовмісних сполук до вільної форми). За рахунок абіогенної фіксації (наприклад, при розрядах блискавок чи виверженнях вулканів) у біосферу додатково поступає 26 млн. т азоту в нітратній формі. Процес кругообігу азоту починається з надходження в екосистему сполук азоту при випаданні опадів. Бульбочкові бактерії та інші азотфіксатори переводять азот із молекулярного стану в сполуки, які легко засвоюються рослинами.Добрі посіви конюшини і люцерни можуть звязати у рік до 400кг/га азоту. Проте найбільш енергійно відбувається засвоєння азоту в бульбочках саме тоді, коли бульбочкові бактерії перетворюються на бактероїди. Істотною властивістю бульбочкових бактерій є також їхня активність, тобто здатність у симбіозі з рослинами асимілювати молекулярний азот. Неактивні раси цих бактерій спричинюють утворення бульбочок, але азот не фіксується. Провідними шляхами до бульбочок надходять вуглеводи та інші поживні речовини, де вони використовуються бактеріями, а рослина одержує із бульбочок звязані сполуки азоту.Процес засвоєння азоту відбувається по відновному шляху і відображається схемою: NH2 Аміак використовується для амінування кетокислот з утворенням амінокислот. Для відновлення 1 молекули N2 до аміаку витрачається 12 молекул АТФ.У природі постійно відбувається кругообіг азоту, в якому беруть участь рослини, тварини і мікроорганізми. Цей процес збагачує ґрунт і рослини азотом.

Зміст

Вступ

1. Роль азоту в житті рослин

2. Кругообіг азоту в біосфері

3. Фіксація атмосферного азоту вільноживучими і симбіотичними азот фіксаторами

4. Хімізм процесу фіксації атмосферного азоту вільноживучими і симбіотичними азот фіксаторами

Висновок

Список використаної літератури