Роль активних методів в інтенсивному лікуванні тяжкообпечених - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Дніпропетровська державна медична академія МОЗ УкраїниНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Шано Валентина Петрівна, Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМН України, завідуюча відділом анестезіології та інтенсивної терапії; професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Клігуненко Олена Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО. доктор медичних наук, професор Спіцин Олег Миколайович Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідуючий кафедрою анестезіології, екстремальної та військової медицини З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Лікування тяжкообпечених у період опікового шоку вважають актуальною, однак не досить вирішеною проблемою інтенсивної терапії (Лавров В.А. и соавт., 2000; Повстяной Н.Е., 2000; Гусак В.К. и соавт., 2002), тому що летальність після опіків зросла в останній період у 2-2,5 рази (Аксенов В.А., 2000; Gregory M.S. et al., 2000; Крылов К.М. и соавт. Таким чином, в період опікового шоку у тяжкообпечених формується багато умов та причин для розвитку ендогенної інтоксикації: завдяки токсинам пошкоджених опіком тканин, внаслідок порушення кровообігу, гіповолемії, гіпоксії із порушенням кисневого статусу, порушенні мікроциркуляції органів детоксикації, неспроможності імунних механізмів внаслідок альтеративно-деструктивних змін органів імунітету (Козінець Г.П. та співавт., 2004; Клігуненко О.М., 2004; Вазина И.Р., Бугров С.Н., 2002; Kataranovski M. et al., 1999; Lighfoot E. et al, 1999; Mc Jill S. et al., 2003). Тому найважливішою складовою інтенсивної терапії слід вважати своєчасність в “золоту годину” в період опікового шоку виконання сучасних методів інтенсивного лікування, включаючи еферентні технології з метою попередження незворотних змін поліорганних порушень (Biewener A.et al., 2000; Jeschke M.G. et al., 2000; Leslie C.L. et al., 2001; Альтшулер Е.М. и соавт., 2002; Белянский Н.В. и соавт., 2002; Кошельков Я.Я. и соавт., 2002). Метою дослідження було поліпшення результатів лікування тяжкообпечених шляхом розробки і своєчасного диференційованого застосування еферентних технологій у період опікового шоку. Вперше визначено, що зміни гемодинамічного профілю дозволили характеризувати опіковий шок не тільки як гіповолемічний, а і вазогенний; встановлені I та II типи (стадії) діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, що відбиває ступінь тяжкості порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки при опіковому шоці; виявлено, що порушення макроциркуляції поєднувалися із мікроциркуляторними порушеннями внутрішніх органів, що становило підстави для деструктивних та дистрофічних порушень, які формують синдром поліорганних порушень; показано, що ендогенна інтоксикація при опіковому шоці супроводжується порушенням як монооксигеназної та екскреторної, так і імунної ланки системи детоксикації; встановлено, що зміна вмісту прозапального цитокіну TNFA та імунорегуляційного цитокіну IL-2 p відбивали порушення саногенетичної відповіді системи імунітету на екстремальний подразник - опіковий шок.В залежності від тактики лікування виділено по дві підгрупи: підгрупа ,,а” включала пацієнтів, яким застосовувалися еферентні технології, а підгрупа ,,б” - які лікувалися без застосування еферентних технологій. Відповідно до мети та завдань дослідження подалі рандомізацією на підставі показників, що відбивали функціональний статус SAPS та характер опікової травми (індекс Франка, ІТ, МІТП) з показників 148 постраждалих І групи відібрані показники 88 хворих, з яких Іа підгрупу склали 37 чоловік, Іб підгрупу склав 51 хворий, яким виконувалася традиційна інтенсивна терапія. Із 123 потерпілих ІІ групи відібрані показники 93 потерпілих, ІІА підгрупу склали 42 пацієнта, підгрупу ІІБ склали 51 потерпілі. Усім потерпілим було проведене комплексне обстеження при надходженні у першу та третю добу після лікування, включаючи вивчення систолічної та діастолічної функції (ACUSON ASPEN, USA): ударний обєм (УО), ударний індекс (УІ), хвилинний обєм кровотоку (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), швидкість раннє-дістолічного наповнення лівого шлуночка (Е), швидкість пізно-дістолічного наповнення лівого шлуночка (А), час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка (IVRT); показники кислотно-лужного стану за допомогою COMBISYS (Eschweiler): PH, BE, PO2, PCO2, Sat O2 артеріальної, венозної, капілярної крові, рівень доставки кисню (DO2), рівень споживання кисню (VO2), коефіцієнт утилізації кисню (КУО2).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ