Особливості роботи санітарно-епідеміологічної служби в системі медичного забезпечення військ та її взаємозв’язок з цивільними закладами охорони здоров’я, Аналіз і обґрунтування рішень щодо подальшого проведення або призупинення протиепідемічних заходів.
При низкой оригинальности работы "Роль і місце санітарно-епідеміологічної служби в системі медичного забезпечення військ (сил) у зоні проведення антитерористичної операції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Роль і місце санітарно-епідеміологічної служби в системі медичного забезпечення військ (сил) у зоні проведення антитерористичної операціїБезпека нашої держави є обєктом широкого спектру як воєнних, так і невоєнних загроз, кількість яких дедалі збільшується, зокрема, через імовірність втягування України у регіональні збройні конфлікти, поширення міжнародного тероризму, підвищення ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру (Є.К. Вказане значним чином змінило форму бойової діяльності військ, методи їх застосування, які у теперішній час значно розширились від суто воєнних - до антитерористичної діяльності, участі у миротворчих операціях та проведенні аварійно-рятувальних робіт при ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру. В свою чергу значне розширення оперативних завдань ЗС України ставить додаткові вимоги перед санітарно - епідеміологічною службою в системі медичного забезпечення військ (сил) у зоні проведення АТО щодо організації надання допомоги військовослужбовцям і населенню за будь-яких умов функціонування системи медичного забезпечення [1-3]. В якості матеріалів дослідження були використані наукові публікації за темою, існуючі нормативно-правові документи з організації медичного забезпечення ЗС України та звітні матеріали державної санітарно-епідеміологічної служби МО України згідно директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України №ДГШ011 від 17.12.2001 р. за формами 1/МЕД, 2/МЕД, 22/МЕД щодо адміністративно-запобіжних заходів, проведених інструментальних досліджень питної води, обєктів харчування, лазнево-прального обслуговування, розміщення, умов життєдіяльності військ на полігонах та інфекційної захворюваності військовослужбовців. Так, у червні 2014 року, завдяки постійному моніторингу епідемічної ситуації серед цивільного населення Харківської області (через Харківське міське Управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області), вдалось попередити розповсюдження збудника кору серед особового складу військових частин, які задіяні в АТО через військовослужбовців, що перебували на лікуванні в ВМКЦ Північного регіону.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
