Роль і місце образотворчого мистецтва в українській культурі - Курсовая работа

Роль і місце образотворчого мистецтва в українській культурі.Українська народна картина “Козак Мамай”Коли це враз, як сніг на голову, козак зявився. Каже: "Кров не вода - розливати шкода". Притулив ту руку до плеча, посипав рану перцем з сіллю. Бідний хлопець тільки зубами скреготів, а потім підвівся, сів на коня, взяв у ту руку шаблю й пита, де ті мурзаки кляті... Всі вони дужаки, характерники, химородники таку чудасію творили, що й самому чортові не під силу: сухими з води виходили, брали в руки розпечені ядра, кулі ловили на льоту, сон на людей наганяли, знали потаємні думки.Широко відомо церковний переказ про передачу донськими козаками князю Дмитрові Донському після Куліковської битви своїх святинь (зокрема, Гребнівской ікони Божій Матері - оригінал її зник у 1918 р.). Козаки в ньому - маловідомий "народ християнський, військового чина" живучий десь на Дону, що має "міста". Литовським літописам відомий козак Мамай, що врятував Великого князя Витовта після розгрому на Ворсклі в 1399/1400 р. У російських літописах, як дотепер вважалося, перше згадування про козаків - рязанських - відноситься до 1443/1444 р. Великий князь Василь Васильович відправив свій "двір" під початком воєвод князя Василя Оболенського і боярина Андрія Голтяєва, а також "мордву на ротах" (лижах) - імовірно, загін з недавно приєднаної Мещери.У союз, за назвою - козаки, увійшли різні племена, окремі особистості, кожний у свій час. Нерозумно було, з погляду здорового глузду, зніматися з, пускай не спокійного, але обжитого місця, відмовлятися від звичного укладу життя, і переселяться в далеку і не менш небезпечне середовище горянських народів, якщо не врахувати того, що Дніпровські Черкаси переселилися до своєї рідні - Черкасам Пятигорським; 4. дуже важко залишити без уваги і спільний похід козаків із Дніпра, Дону, Волги, Тереку і Яїка під предводительством Степана Разіна на Персію, де в море змучені ранями і хворобами козаки, на звязуваннях плотів атакували і розгромили ескадру Перського шаха; Мимоволі, пригадується легенда про козака Мамая, про те, як він із пророком Магометом землю поділяв: вирішили козак Мамай і пророк Магомет, щоб дарма кров людську не лити, кинути по камені, і де чий камінь упаде, там і земля того буде. Кинув і козак Мамай свій камінь, а як був він великим характерником, обернувся той камінь птахом Небесної і з тієї пори, до куди зможе долетіти птах, там всі і є земля козача.У ході дослідження народної картини Козак-Мамай розглядаються питання походження назви полотнини й образи козака, історії її виникнення і появи в Україні, композиційної, ритмічної і колірної побудови роботи, їхнього символічного значення, а також роль тексту стародавньої пісні на полотнині в загальному образному ладі добутку. У сучасній науці існує кілька версій походження народної картини Козак-Мамай і образи запорожця: а) український фольклор перетворив образ половця і татарина в словянського богатиря-лицаря сподвижника Б. Хмельницького, б) мамаями називали степових кочівників, в) кілька рік у Запорізькій Січі називалися мамайками, г) половецькі кургани іменувалися могилами Мамаїв, д) реальні історичні обличчя гайдамаки, прозвані були мамаями, е) імя християнського святого Маманта у Візантії. Традиція написання картини зародилася на Україні в XVI в., її поява була звязана з історією запорізького козацтва. Десь біля Чигирина, у Бураковськім лісу, а по інших версіях, у Васильевському урочище, ріс величезний дуб, на якому козак вішав ворогів свого народу.На ній, писаної олією на полотні, був зображений козак зі смутним поглядом, сивими вусами і чубом-оселедцем, закрученим за вухо. Відомо, що представлення про світове древо словяни в стародавності по перевазі відносили до дуба. Перед козаком стояли штоф з горілкою і склянка. Кочове життя, переповнене походами і позбавленнями, невпорядкованість побуту, точніше, таке його пристрій, при якому козак щохвилини повинний бути готовим до походу, військова видобуток як одне з джерел доходу - усе це формувало своєрідний вигляд військової людини. У XVII столітті відомий деякий розбійник по імені Мамай, правдолюбець, захисник принижених, що вішав ворогів своїх на дубі.Мамай, склавши по-турецьки ноги, з сумом чи навмисним молодецтвом дивився на їхніх мешканців не тільки з картин, але і зі ставень, скринь, навіть бджолиних вуликів. Зафіксований на відео процес створення своєрідних графічних палімпсестів поверх народної картини сучасним художником і дивовижні величезні обєкти, сплетені з лозин руками його дружини, нічого, здається, до суті "Мамая" не додають і розшифрувати її не допомагають, але самі по собі цікаві і, безумовно, додають виставці технологічне оснащення і солідність "актуального проекту". Оскільки в "Мамая", дійсно, варто вдивитися, вслухатися в його хвацькі байки (ними часто постачені зображення) і оторопіти, відчувши генетичне споріднення з легендарним козаком, що задирливо говорить про себе "А я, сказати, душу

Зміст

Вступ

1. Загадка козака Мамая

1.1 Перші літописні згадування про козаків

1.2 Зародження козацтва

2. "Козак-Мамай" - народна картина

2.1 Дослідження картини Козак-Мамай

2.2 Козак Мамай на Україні

2.3 Козак Мамай на Україні

3. Святий чи камяна баба?

Висновок

Перелік використаної літератури