Дослідження підходів до розуміння об’єкта злочину з точки зору системного підходу, установлення його змісту. Висвітлення дискусійних проблем стосовно визначення родового об’єкта злочину проектування чи експлуатації споруд без систем захисту довкілля.
При низкой оригинальности работы "Родовий об’єкт злочину проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РОДОВИЙ ОБЄКТ ЗЛОЧИНУ ПРОЕКТУВАННЯ ЧИ ЕКСПЛУАТАЦІЯ СПОРУД БЕЗ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯПитання, що стосуються родового обєкта злочину проектування чи експлуатація споруди без систем захисту навколишнього природного середовища, має істотне значення для теорії кримінального права та правозастосовної діяльності. Проблемами родового обєкта злочину, передбаченого ст.253 КК України, на фрагментарному рівні займалися такі вчені, як: О.О. Мета статті полягає у дослідженні родового обєкта злочину проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля.Спираючись на традиційний підхід, що склався у вітчизняній науці кримінального права та в кримінальному праві країн СНД, юридичний аналіз норм, передбачених ст.253 КК України, почнемо з дослідження родового обєкта посягання, оскільки саме обєкт визначає криміналізацію суспільно небезпечного діяння. Слід погодитися з думкою, що вчення про обєкт злочину в науці кримінального права є одним з найбільш важливих і надто складних питань, оскільки, як суспільні відносини, має специфічний структурний склад субєктів, зміст і предмет відносин, а також потерпілого від злочину (як змінну структурну частину, тобто таку, що не завжди, не в усіх випадках має місце) [2, с. Чеботарьова); 7) обєкт злочину двоякий - соціальна оболонка є завжди першим обєктом, а всі інші обєкти перебувають у середині цієї оболонки (В.М. У джерелах з кримінального права пропонується також ще й інша періодизація і класифікація обєкта злочину, за якою в історії розвитку вчення про обєкт злочину виділяють такі етапи: 1) перший етап (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) характеризується наявністю різних концепцій, до числа яких іноді відносять так звані «теорії субєктивного права», норми права і правові блага; 2) другий етап розробки вчення про обєкт злочину - період панування в нашій країні марксистсько-ленінського вчення, керуючись яким вітчизняна кримінально-правова наука взяла на озброєння тезу: «Обєкт злочину - це суспільні відносини, і тільки вони»; 3) третій етап - це сучасні концепції розвитку обєкта злочину. Необхідно зазначити, що питання про обєкт злочину, як проблему загалом, ми не досліджуємо, оскільки предмет дослідження у назві статті сформульований інакше, тому, не вдаючись до деталей аналізу кожної з наведених концепцій обєкта злочину і виходячи з періодизації, зазначимо, що ми приєднуємося до дослідників, які обєкт злочину розглядають саме з позиції теорії суспільних відносин.253 КК України, слід розуміти суспільні відносини, з приводу стосунків, що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи (навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення і відтворення такої системи для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для всього живого навколишнє природне середовище.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
