Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
При низкой оригинальности работы "Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлена у Міжнародній конвенції збереження біологічної різноманітності, яка була прийнята на сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань глобальної екології, що відбулась в червні 1992 року в Бразилії. Особливість сучасного етапу систематизації та використання біологічної різноманітності полягає в тому, що ця проблема набула величезного суспільного, соціально-політичного та етичного значення. Головне нині - зберегти біологічну різноманітність як одну з ключових якостей біосфери, котра забезпечує не тільки її стійкість та стабільність, але й надійність та виживання людства. Щоб запобігти знищенню біологічної різноманітності, потрібно упорядкувати знання про живі організми, їх видовий склад.У флорі Бистрицької улоговини виявлено 45 видів дикорослих рослин з родини Rosaceae, що належать до 19 родів. В лучно-болотних ценозах зустрічається 6 видів, в лучних - 4 види і лучно-степових - 4 види. За відношенням до зволоження ґрунту переважають мезофіти - 26 видів, або 57,8%, і мезоксерофіти - 13 видів. За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин належать до геліофітів - 22 види, 15 видів є факультативними геліофітами. За класифікацією життєвих форм Раункієра, переважна більшість досліджуваних рослин належать до гемікриптофітів; 17 видів, або 37,8% - до фанерофітів; 3 види - до хамефітів Один вид - перстач норвезький належить до терофітів.
Вывод
У флорі Бистрицької улоговини виявлено 45 видів дикорослих рослин з родини Rosaceae, що належать до 19 родів. Найбільшим за кількістю видів є рід перстач - 8 видів. На другому місці у родовому спектрі розташований рід шипшина - 7 видів, на третьому - рід приворотень - 4 види.
Дикорослі види родини Розових відзначаються різноманітними еколого-ценотичними особливостями. Переважають рослини лісових фітоценозів. До неморального флороценотипу належать 17 видів. В лучно-болотних ценозах зустрічається 6 видів, в лучних - 4 види і лучно-степових - 4 види. До видів синантропної флори, тобто рудерально-сегетального флороценотипу належить 9 видів.
За відношенням до зволоження ґрунту переважають мезофіти - 26 видів, або 57,8%, і мезоксерофіти - 13 видів. До мезогігрофітів належать 4 види. Два види є гігрофітами.
За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин належать до геліофітів - 22 види, 15 видів є факультативними геліофітами. Вісім видів є сціофітами.
За класифікацією життєвих форм Раункієра, переважна більшість досліджуваних рослин належать до гемікриптофітів; 17 видів, або 37,8% - до фанерофітів; 3 види - до хамефітів Один вид - перстач норвезький належить до терофітів.
Більшість травянистих видів рослин з родини Rosaceae мають важливе практичне значення як лікарські, харчові, вітамінні, декоративні, медоносні рослини. Переважна більшість видів у флорі Бистрицької улоговини є досить поширеними рослинами, тому їх можна використовувати при дотриманні загальноприйнятих вимог щодо їх заготівлі.
Серед досліджуваних видів виявлено три види, занесені до регіонального червоного списку. Це - вовче тіло звичайне, перстач білий, гадючник звичайний та гадючник вязолистий Maxim.). Це цінні лікарські рослини, запаси яких у місцевій флорі незначні, тому їх необхідно берегти та контролювати їх чисельність.
Список литературы
1. Береговий П.М. Геоботаніка. - Київ: Радянська школа, 1966. - 208 с.
2. Визначник рослин України. Київ: Урожай, 1965. - 875 с.
3. Визначник рослин Українських Карпат. - Київ: Наукова думка, 1977. - 434 с.
10. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - Київ: Наукова думка, 1985. - 192 с.
11. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - Київ: Здоровя, 1973. - 447 с.
12. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. - Київ: Наукова думка, 1990. - 352 с.
13. Кожухов Г.М. Культивовані і дикорослі лікарські рослини. - Київ: Наукова думка, 1971. - 248 с.
14. Кононенко В.І. Мій рідний край - Прикарпаття. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 376 с.
15. Малиновський К.А. Охорона природи західних областей УРСР. - Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. - 274 с.
16. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. - Киев: Фитосоциоцентр, 2000. - 212 с.
17. Мілкіна Л.І. Ботанічні резервати і памятки природи Івано-Франківської області // Охорона природи Українських Карпат та прилеглих території. - К.: Наукова думка, 1980. - С. 142-193.
18. Мілкіна Л.І. Асоціації листяних лісів Українських Карпат // Укр. ботан. журн. - 1987. - 44, №6. - С. 36-38.
