Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
Аннотация к работе
На тлі удосконалення власне діалектологічних методик опису діалектних явищ останнім часом все помітнішою є тенденція інтеграції матеріалів та дослідницьких прийомів діалектології й суміжних наук; виокремившись у другій половині XIX ст. з етнографії, сучасна діалектологія, особливо у ділянці досліджень лексики, знову повернулась до етнографії, але вже на вищому рівні осмислення мовно-культурних явищ як цілості, ввійшовши як складова частина до етнолінгвістики. [127], М.І.Толстого [134], Г.П.Клепікової [82], П.Ю.Гриценка [48-53], О.І.Блінової [23-26], Г.Л.Аркушина [1-12], М.В.Бігусяка [21], Л.Д.Фроляк [142], К.Д.Глуховцевої [36, 37], В.В.Лєснової [99], Г.І.Мартинової [102, 103], Г.О.Козачук [85-89], Л.Г.Пономар [122], Г.І.Гримашевич [40-47] та ін. у різний час і з різних точок зору підкреслювати необхідність вивчення лексики у звязку з матеріальною та духовною культурою етносу, номена і предмета номінації, оскільки завдяки саме позамовним свідченням можна глибше зясувати чинники постання лексеми зокрема, і в конкретній говірці як діалектній системі та імпульси розвитку її формальної й семантичної структур. Комплексне дослідження словникового складу говорів передбачає вивчення всіх ТГЛ з урахуванням свідчень етнографії, історії матеріальної та духовної культури, що покликане забезпечити повноту відтворення семантичної структури кожного елемента ТГЛ. Для реалізації поставленої мети необхідно було розвязати такі завдання: - створити питальник для вияву структури обрядів та лексики, повязаної з цим обрядом; Положення про комплексне вивчення мовних знаків на тлі позамовної інформації зберігає особливу актуальність у тих випадках, коли обєктом дослідження є лексика традиційної матеріальної і духовної культури, зокрема повязана з обрядами, віруваннями; культурний компонент семантики виявляється не тільки відчутним, а й конструюючим, детермінуючим началом у семантичній структурі слова як цілості.Представлені пропозиції, які вживаються поодинично: ‘слува вредних не гувурила бо кажут" шо вуно переходит на детину / ни дражнити кугос бо може вплинути на детину’ - [15]; ‘не мона нугами кута купати / да шос" лапати бо буде в детини на лицеви плама / чи йак гурит шо бо буде чирвона морда’ - [11]; ‘ни мона плуватиса’ - [13]; ‘попуд плутами не худити / шоп не пирелазила / і ни збирати в хвартух ничо ни мона / ни йаблика / ни грушки / ничо не брала в запил / шоп ни опсіли дитини всаки тиво булачки’ - [14]; ‘не класти никого / не бити никого / не плуватис" / на хороших лудей мона гарно подивитиса / а на поганих на лиці чи то йакис" каліки то старайуц":а не дивитис" / бо детина буде йакас" не так йак потрібно або тоже накожном шагу буде плуватис" / не зазіхати не красти’ - [12]; ‘бути културнейу шоп і детинка була такайа / шоп і детина була дороднайа / вже не мона не с кого смійатиса когос" обговорати’ - [8]; ‘дивитис" не на кого ни можна було / чи на йаку калику / чи шос" таке і через плит / попуд плотом лизти не мона було бо кажут" в дитини пуповина кругом шийі замотаєц:а / і плувати ни на кого / треба вести себе йак положано’ - [6]; ‘попід низом чи через верх не можна лазити’ - [3]; ‘шоп гурілки ни пила / не мона присідати’ - [7]; ‘йаблик ни можна в фартушок брати бо будут на дитини всаки булачки / ни мона кута нугами бити бо буде та шерст" дитину колоти йак дитина плаче’ - [10]; ‘ни можна кута купати / ни можна попуд плотом лазити / шоп нихто ни кинув чимос" такого де шоп не попало на облич:а бо може остатис на детини’ - [16]; ‘никого ни обговорати / ни с кого не смійатиса / никого не копати ногами свойіми / на собі не можна показувати / на ліцо примерно / на свому тілови шос" поганого а все хороше бо влійало казали на детину / буде на детини те показуватис ’ - [9]; ‘копати ногами не можна / шити в свато’ - [5]; ‘через плит не мона подавати шо / шоп в бочку далеко не даставала шоп не передавила живота бо може скинути детину’ - [1]; ‘купатиса не мона було бо шкодило детини’ - [4]. Фіксуємо пропозитивні номінації: ‘ни хвалилиса / ходили до пори’ - [13]; ‘йак йака / йака зразу скаже а гінша прихавувала’ - [14]; ‘зразу приховуйут поки не стане видно а потім йак стане видно то нікуди приховувати’ - [12]; ‘йак йака / йака приховувала йака ні’ - [15]; ‘може йака не хотіла доносувати то та не признаваласа / то ше треба признаватиса шоп воно говорило шоп воно йак вродиц":а говорило хутко / бо йакшо не признаватиса шо воно в тебе йе то воно буде довго не говорити’ - [8]; ‘до устан":ого дна не признайец:а’ - [7]; ‘йака замужем то не а дівчина скривала’ - [10]; ‘було йакос" тако зразу приховували а в послі тож вуно не прихувайец":а’ - [16]; ‘не приховували а деуки приховували’ - [5]. Фіксуємо також цілі пропозитивні номінації: ‘николи ни одивала в йакий ходили в такий родили’ - [2]; ‘одна удежа була удне й те саме ’ - [3]; ‘ни було такого в чому було в тому худили’ - [16]; ‘в чому ходила в тому родила’ - [9]; ‘червонейи не / червонейи не надаг
План
ЗМІСТ
ВСТУП.
РОЗДІЛ ? Родильна лексика як обєкт лінгвістичного опису
РОЗДІЛ ?? Засоби номінації родильної лексики деяких говірок Маневицького району
Висновки
РОЗДІЛ ??? Мотивація найменувань родильної лексики деяких говірок Маневицького району.