Родильна лексика деяких говірок Маневицького району Волинської області - Дипломная работа

На тлі удосконалення власне діалектологічних методик опису діалектних явищ останнім часом все помітнішою є тенденція інтеграції матеріалів та дослідницьких прийомів діалектології й суміжних наук; виокремившись у другій половині XIX ст. з етнографії, сучасна діалектологія, особливо у ділянці досліджень лексики, знову повернулась до етнографії, але вже на вищому рівні осмислення мовно-культурних явищ як цілості, ввійшовши як складова частина до етнолінгвістики. [127], М.І.Толстого [134], Г.П.Клепікової [82], П.Ю.Гриценка [48-53], О.І.Блінової [23-26], Г.Л.Аркушина [1-12], М.В.Бігусяка [21], Л.Д.Фроляк [142], К.Д.Глуховцевої [36, 37], В.В.Лєснової [99], Г.І.Мартинової [102, 103], Г.О.Козачук [85-89], Л.Г.Пономар [122], Г.І.Гримашевич [40-47] та ін. у різний час і з різних точок зору підкреслювати необхідність вивчення лексики у звязку з матеріальною та духовною культурою етносу, номена і предмета номінації, оскільки завдяки саме позамовним свідченням можна глибше зясувати чинники постання лексеми зокрема, і в конкретній говірці як діалектній системі та імпульси розвитку її формальної й семантичної структур. Комплексне дослідження словникового складу говорів передбачає вивчення всіх ТГЛ з урахуванням свідчень етнографії, історії матеріальної та духовної культури, що покликане забезпечити повноту відтворення семантичної структури кожного елемента ТГЛ. Для реалізації поставленої мети необхідно було розвязати такі завдання: - створити питальник для вияву структури обрядів та лексики, повязаної з цим обрядом; Положення про комплексне вивчення мовних знаків на тлі позамовної інформації зберігає особливу актуальність у тих випадках, коли обєктом дослідження є лексика традиційної матеріальної і духовної культури, зокрема повязана з обрядами, віруваннями; культурний компонент семантики виявляється не тільки відчутним, а й конструюючим, детермінуючим началом у семантичній структурі слова як цілості.Представлені пропозиції, які вживаються поодинично: ‘слува вредних не гувурила бо кажут" шо вуно переходит на детину / ни дражнити кугос бо може вплинути на детину’ - [15]; ‘не мона нугами кута купати / да шос" лапати бо буде в детини на лицеви плама / чи йак гурит шо бо буде чирвона морда’ - [11]; ‘ни мона плуватиса’ - [13]; ‘попуд плутами не худити / шоп не пирелазила / і ни збирати в хвартух ничо ни мона / ни йаблика / ни грушки / ничо не брала в запил / шоп ни опсіли дитини всаки тиво булачки’ - [14]; ‘не класти никого / не бити никого / не плуватис" / на хороших лудей мона гарно подивитиса / а на поганих на лиці чи то йакис" каліки то старайуц":а не дивитис" / бо детина буде йакас" не так йак потрібно або тоже накожном шагу буде плуватис" / не зазіхати не красти’ - [12]; ‘бути културнейу шоп і детинка була такайа / шоп і детина була дороднайа / вже не мона не с кого смійатиса когос" обговорати’ - [8]; ‘дивитис" не на кого ни можна було / чи на йаку калику / чи шос" таке і через плит / попуд плотом лизти не мона було бо кажут" в дитини пуповина кругом шийі замотаєц:а / і плувати ни на кого / треба вести себе йак положано’ - [6]; ‘попід низом чи через верх не можна лазити’ - [3]; ‘шоп гурілки ни пила / не мона присідати’ - [7]; ‘йаблик ни можна в фартушок брати бо будут на дитини всаки булачки / ни мона кута нугами бити бо буде та шерст" дитину колоти йак дитина плаче’ - [10]; ‘ни можна кута купати / ни можна попуд плотом лазити / шоп нихто ни кинув чимос" такого де шоп не попало на облич:а бо може остатис на детини’ - [16]; ‘никого ни обговорати / ни с кого не смійатиса / никого не копати ногами свойіми / на собі не можна показувати / на ліцо примерно / на свому тілови шос" поганого а все хороше бо влійало казали на детину / буде на детини те показуватис ’ - [9]; ‘копати ногами не можна / шити в свато’ - [5]; ‘через плит не мона подавати шо / шоп в бочку далеко не даставала шоп не передавила живота бо може скинути детину’ - [1]; ‘купатиса не мона було бо шкодило детини’ - [4]. Фіксуємо пропозитивні номінації: ‘ни хвалилиса / ходили до пори’ - [13]; ‘йак йака / йака зразу скаже а гінша прихавувала’ - [14]; ‘зразу приховуйут поки не стане видно а потім йак стане видно то нікуди приховувати’ - [12]; ‘йак йака / йака приховувала йака ні’ - [15]; ‘може йака не хотіла доносувати то та не признаваласа / то ше треба признаватиса шоп воно говорило шоп воно йак вродиц":а говорило хутко / бо йакшо не признаватиса шо воно в тебе йе то воно буде довго не говорити’ - [8]; ‘до устан":ого дна не признайец:а’ - [7]; ‘йака замужем то не а дівчина скривала’ - [10]; ‘було йакос" тако зразу приховували а в послі тож вуно не прихувайец":а’ - [16]; ‘не приховували а деуки приховували’ - [5]. Фіксуємо також цілі пропозитивні номінації: ‘николи ни одивала в йакий ходили в такий родили’ - [2]; ‘одна удежа була удне й те саме ’ - [3]; ‘ни було такого в чому було в тому худили’ - [16]; ‘в чому ходила в тому родила’ - [9]; ‘червонейи не / червонейи не надаг

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ ? Родильна лексика як обєкт лінгвістичного опису

РОЗДІЛ ?? Засоби номінації родильної лексики деяких говірок Маневицького району

Висновки

РОЗДІЛ ??? Мотивація найменувань родильної лексики деяких говірок Маневицького району.

Висновки

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Питальник

Додаток Б. Відомості про інформаторів

Додаток В. Список населених пунктів

Додаток Г. Словник

ДОДАТОКД.Мережа населених пунктів

ДОДАТОКЕ.Таблиця

Додаток Є. Коментарі до карт

Додаток Ж. Некартографовані матеріали

Додаток З.Карти