Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови - Курсовая работа

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Тому лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невідємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу. До других відноситься практично невичерпний запас лексики будь-якої західноєвропейської мови, а також великі труднощі засвоєння іншомовної лексики, що повязані з формою слова (звуковою, графічною, граматичною), його значенням/значеннями, характером сполучуваності з іншими словами, вживанням слів, а також розходженням зі словами рідної мови. Викладене дозволяє зробити висновок про необхідність тривалої і трудомісткої роботи з метою засвоєння іншомовної лексики, яка передбачає як безперервне накопичення і розширення словникового запасу, так і оперування ним у різних видах діяльності - аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.Під поняттям «лексика» звичайно розуміють слова і словосполучення. Слово, відірване від живої мови, має лише потенціальні можливості асоціюватись з тими чи іншими одиницями мислення (поняттями). Зважаючи на це, сучасна методика вимагає, щоб слова і словосполучення засвоювались не в ізольованому (відірваному від контексту) вигляді, а в єдності трьох аспектів - лексики, граматики і фонетики. Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так званим "готовим" реченням (тобто таким, що не змінюється у мовленні). Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі: сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику; стилістична необмеженість (перевага не надається жодному із стилів мовлення).За визначенням С.Ф.Шатілова, "лексичні мовленнєві навички - це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних звязків між слухомовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також звязків між словами іноземної мови". Беручи до уваги різні пласти лексичного матеріалу та рецептивний чи продуктивний характер відповідного виду діяльності необхідно сформувати такі види навичок [19, 83]: репродуктивні лексичні навички, тобто навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями: виклик ЛО з довготривалої памяті, зовнішньомовленнєве відтворення ЛО у потоці мовлення; миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності;Лексична одиниця має форму і значення. Повне засвоєння форми слова або словосполучення передбачає послідовне оволодіння усіма цими образами, функцією і значенням. Лише тоді лексична одиниця увійде до активного мовного запасу і застосовуватиметься у всіх видах мовленнєвої діяльності. Сучасна методика рекомендує таку послідовність опрацювання форми лексичної одиниці: подача слухового образу через аудіювання, перехід до артикуляції, а потім до читання і письма. У молодших класах кожне нове слово або словосполучення спочатку включається в контекст для аудіювання, після чого кожний учень повинен принаймні кілька разів вимовити його.Арсенал засобів, які вчитель може застосувати з метою розкриття значень слів і словосполучень, досить широкий: 1. Візуальні засоби унаочнення. Йдеться про застосування предметів, предметних картин і малюнків типу крокі, імітації дій, спеціально створені ситуації, що демонструють взаємовідношення між обєктами тощо, У такий спосіб можна пояснити слова, що означають назви предметів, деяких їх якостей, дій, а також чимало прийменників. Наприклад, в англійській мові: «blind» - a man who cannot see; «aunt» - a sister of your father or mother, etc. До цього способу можна вдаватися тоді, коли значення слів в іноземній і рідній мовах, не збігаються, а також для пояснення реалій, наприклад, в англійській мові: a day, to go, a driver, a weekend. Застосування його доцільне щодо слів, значення яких в рідній та іноземній мовах збігаються (наприклад, молоко, вода, любов, спати, чотири тощо).тлумачення значення і/або пояснення ЛО рідною мовою: big-великий-означає величину, розмір; go-рухатися будь-яким способом від даної точки; Так, семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється вчителем, а незнайомі слова, що належать до пасивного мінімуму, можуть бути семантизовані учнями самостійно за допомогою словника при читанні у

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи лексичного матеріалу

1.1 Методична інтерпретація лексики

1.2 Формування лексичних навичок

1.3 Послідовність засвоєння форми лексичної одиниці

1.4 Способи семантизації слів і словосполучень

Розділ 2. Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови

2.1 Ознайомлення учнів з новою лексичною одиницею і процес її засвоєння

2.2 Автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями активного словника

2.3 Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словника

Висновки

Список використаної літератури

Додатки