Поняття істини, моралі, краси й гармонії у давньогрецькій риториці. Комунікативні якості мови. Основні вимоги до оратора в аудиторії. Секрети майстерності Цицерона. Основні роди і види промов. Риторична діяльність Гая Юлія Цезаря. Вчення про тропи.
Міністерство освіти і науки УкраїниДругий закон (закон моделювання аудиторії) формує і розвиває в людини уміння вивчати в системі три групи ознак, які позначають „портрет” будь-якої аудиторії: · соціально-демографічні, · соціально-психологічні, · індивідуально-особистісні. Третій закон (стратегічний) формує і розвиває в людини уміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії: · визначення цільової установки діяльності (навіщо?); Сьомий закон (системно-аналітичний) формує і розвиває в людини уміння рефлексувати (виявляти і аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити висновки з помилок і нарощувати цінний життєвий досвід) і оцінювати діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його діяльність, а також навитися вбирати в себе цінний досвід іншого. Вона начебто вбирає в себе з інших наук ті компоненти, які в системі визначають риторику як науку про закони ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Інакше кажучи, риторика начебто вбирає в себе з інших наук такі змістовні компоненти, які в системі визначають риторику як науку про закони ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності.На цьому етапі промовець має системазувати власні знання про реальні предмети промови, явища чи абстракції в обраній галузі, що стануть предметом промови, потім зіставити їх зі знаннями про інші і визначитись, який предмет і у якому обсязі промовець може представити у промові. Повноцінна, нормальна мисленнєво-мовленнєва діяльність людини починається з оволодіння нею концептуальним законом, за допомогою якого вона вчиться вираховувати наслідки своїх дій як найближчим часом, так і у перспективі, визначатися з метою своєї діяльності, виділяти головне і другорядне, логічно вибудовувати свою діяльність. На даному етапі цілком можливий двоякий результат: не виключено, що людина може виявитись дилетантом, мати досить поверхове уявлення про предмет і звідси викривлене бачення його, а може запропонувати більш-менш повне уявлення про предмет, яке наближає людину до пізнання істини про цей предмет. „Про що що як навіщо” (знаходячись на даному рівні, субєкт здатний поставити собі запитання: „Навіщо мені потрібно знати цей предмет, де і коли я можу використати ці знання?” Інакше кажучи, субєкт виходить на рівень застосування одержаних знань про предмет, проектуючи їх на свою діяльність, досвід). Інакше кажучи, та сама концепція може мати декілька стратегій залежно від аудиторії (на кожну аудиторію вибудовується своя програма дій) та етапів реалізації концепції (скільки етапів, стільки й стратегій).Основні етапи риторичної підготовки промов. Передумови виникнення риторики у Давній Греції. Поняття істини, моралі, краси й гармонії у давньогрецькій риториці. „Риторика” Аристотеля як вершина давньогрецького красномовства. Риторика в Римській імперії.
План
ЗМІСТ РИТОРИКИ, СУТНІСТЬ І КОМПОНЕНТИ ПОНЯТТЯ „РИТОРИЧНА ФОРМУЛА”
Змістовий план риторики, виражений у риторичній формулі, запропонованій Г. М. Сагач [1] як цілісній системі семи взаємообумовлених законів риторики, розташованих у строгій логічній послідовності:
Р = К А С Т М ЕК СА
Позначення: Р - риторика
К - концептуальний закон
А - закон моделювання аудиторії
С - стратегічний закон
Т - тактичний закон
М - мовленнєвий закон
ЕК - закон ефективної комунікації
СА - системно-аналітичний закон
РИТОРИЧНІ ЗАКОНИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
