Розгляд словесно-поетичного тексту монодії з позицій риторики, що сприяє теоретичному осмисленню образно-смислового наповнення молитви. Суть формотворчих компонентів твору. Виявлення риторичних фігур у словесно-поетичному та поспівок у музичному тексті.
При низкой оригинальности работы "Риторичний аспект в образно-смисловій взаємодії слова і музики в українських монодичних піснеспівах XVII - XVIII століть", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ В ОБРАЗНО-СМИСЛОВІЙ ВЗАЄМОДІЇ СЛОВА І МУЗИКИ В УКРАЇНСЬКИХ МОНОДИЧНИХ ПІСНЕСПІВАХ XVII - XVIII СТОЛІТЬВважаємо доцільним здійснювати їх паралельно із застосуванням літературознавчих методів дослідження, які у комплексі з музикознавчими допоможуть розкрити питання взаємодії слова і музики на різних рівнях структурної організації музичного твору. Якщо говорити про гімнографію, яка, власне, включає піснеспіви на сакральні тексти, потрібно враховувати, що її формування повязане з цілою низкою дисциплін, таких як теологія, гомілетика, патристика, догматика, філологія, риторика, поетика, естетика і, врешті, музика. Проте, взявши до уваги той чи інший піснеспів, зокрема монодичний, музикознавець не може повністю відокремити музику від слова: перед ним постає своєрідна «партитура» молитви з сакральними партіями словесно-поетичного і музичного текстів. Проблема співвідношення тексту і наспіву монодії з позицій поетики і риторики вже ставала предметом музикознавчих розвідок. До них належать вступ (1, 2 рядки), оповідь (3, 4, 5 рядки), відступ (6, 7 рядки), пояснення (8, 9, 10 рядки), підтвердження (11, 12 рядки), узагальнення (13, 14, 15 рядки) і завершення (16 рядок).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
