Риторичний аспект просодії німецькомовної проповіді (експериментально-фонетичне дослідження) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 175
Аналіз специфіки функціонування просодії публічного мовлення. Дослідження основних особливостей реалізації просодичних компонентів німецькомовної проповіді у риторичному аспекті. Визначення ступеня їхнього впливу на сприйняття усного тексту адресатом.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерства освіти і науки України. Стеріополо Олена Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор Калита Алла Андріївна, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови, професор кандидат філологічних наук, доцент З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул.Мовленнєвий вплив проявляється через досягнення перлокутивного ефекту - переконання слухача в істинності певних тверджень, в результаті чого відбуваються зміни емоційного стану адресата, регуляція його поведінки або створюється естетичний ефект (А. А. Поза увагою лінгвістів залишається аналіз просодії німецькомовної проповіді, а також її вплив на сприйняття та оцінку реципієнтами усного тексту. просодія німецькомовний проповідь риторичний Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах комплексної теми "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика роботи входить до кола питань, що досліджуються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, яка розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Методи експериментального дослідження визначаються метою, завданням та специфікою аналізованого матеріалу: звукозапис фрагментів проповіді німецькомовними дикторами-фонетистами зі зміненою просодичною організацією здійснено для отримання квазіспонтанного мовленнєвого матеріалу; аудитивний аналіз фрагментів проповідей аудиторамифонетистами застосовано з метою визначення відмінностей у застосуванні просодичних компонентів мовцем в оригінальних проповідях та їхніх квазіспонтанних звукозаписах, результати акустичного аналізу просодичних компонентів використано для зіставлення акустичних параметрів та їх перцептивних корелятів, метод семантичного диференціалу застосовано для аналізу змін у сприйнятті реципієнтами усних текстів з різною просодикою, статистичний метод опрацювання отриманих даних проведено з метою визначення відносних значень мелодійного, темпорального та динамічного компонентів інтонації.Існують різні точки зору стосовно перлокутивного акту: одні дослідники розглядають його у структурі мовлення і позначають результатом мовленнєвого впливу, якого мовець досягає інтенційно, вже досягнувши локутивного акту, що зіставляє висловлювання з дійсністю, та ілокутивного ефекту, який означає втілення у висловлюванні, породжуваному у ході мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості (М. Л. Перлокутивний чинник відіграє значну роль під час проголошення проповіді - морально-повчального мовлення, спрямованого на те, щоб парафіянин не тільки прослухав, але й захопився змістом почутого, залишився під його впливом, з бажанням знову й знову приходити на службу до церкви та пристосовувати принципи і заповіді, закладені в сакральному тексті, до свого життя. Оскільки проповідь належить до текстів масової культури, їй притаманна емоційність як засіб посилення прагматичного впливу тексту на слухачів (В. М. Проповідник направляє служіння відповідно до проблем людей, здійснюючи психологічний мовленнєвий вплив на адресата, використовуючи лексикосемантичні, синтаксичні та фонетичні засоби, а також різноманітні стилістичні прийоми (П. В. На фонетичному рівні переконання слухача в істинності положень, викладених у проповіді, актуалізується за допомогою перлокутивної функції інтонації, яка охоплює кілька функцій: 1) апелятивну функцію, яка спрямована на привертання уваги, встановлення контакту з адресатом і зацікавленість змістом тексту (Т. М.Переконання відбувається у риторичному аспекті за допомогою не лише логічних засобів, але й емоційно-психологічних, які враховують особливості реципієнта, формуючи не стільки знання, скільки думку. Просодичні компоненти відіграють провідну роль у публічному мовленні, а саме формують у реципієнта ставлення до мовця або до предмету повідомлення, впливають на зацікавленість змістом промови, на ступінь переконання слухача; викликають довіру до мовця, реалізуючи перлокутивну функцію інтонації, що полягає у привертанні та утриманні уваги реципієнта, сприяє встановленню контакту і "захопленню" текстом, а також створює певний емоційний фон і настрій адресата.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?