Риторичні особливості мовлення у політичних ток-шоу - Курсовая работа

У наш час, коли весь світ став «глобальним селом», надзвичайно велику роль у формуванні світогляду конкретної людини зокрема та громадської думки взагалі відіграє спілкування сильних світу цього з масою. І не важливо, чи це безпосереднє спілкування на мітингах або зустрічах, чи це опосередковане спілкування через засоби масової комунікації, - у будь-якому разі, для переконання аудиторії публічна особа повинна уміти оволодівати її увагою, а для цього необхідно знати хоча б ази риторики. Задля їх дослідження та аналізу були використані наукові праці з риторики, що торкаються найрізноманітніших аспектів красномовства: розглядають її витоки та історичний розвиток, її види та сфери застосування, будову ораторських творів та процес їх підготовки. Основою актуальності роботи є те, що питання прихильності українців до того чи іншого політика останнім часом визначається не доцільністю та мудрістю їхніх передвиборчих програм, а тільки тим, як добре політик може подати себе. Практична значущість дослідження визначається тим, що знання про правильність і переконливість мовлення, а також уміння застосовувати їх на практиці можуть стати у пригоді не тільки політикам під час публічних виступів, а й журналістам як представникам професії, чиїм основним обовязком є вплив на свідомість мас.Інформацію можна передавати різними шляхами, якими людство і користувалося сотні тисяч років, допоки не було вимовлене перше слово… Мова ж з самого свого початку була засобом впливу на людські уми [23]. Першими теоретиками риторики стали софісти під проводом Горгія, в інтерпретації яких риторика була наукою про переконання будь-кого в будь-чому, незважаючи на істинність чи хибність власного твердження [38; 18]. У цих працях філософ виклав ті позиції, якими досі керуються оратори і якими будуть керуватися, допоки існуватиме мова: • слова оратора повинні бути спрямовані на аудиторію: бути зрозумілими та цікавими їй; Якщо мовець прагне похвалити чи засудити явище або людину, то він одночасно своєю промовою формує і ставлення до обєкта свого виступу у аудиторії, яка виступає простим глядачем. Очевидно, що політичне красномовство найтісніше повязане саме з останнім типом промов, оскільки виступи політиків спрямовані в першу чергу на майбутнє - і слухачі також починає брати активну участь в обговоренні, намагаючись переконати одне одного в перевагах того діяча, який їм до вподоби, та в недоліках усіх інших політиків.Загалом при такій постановці питання їй необхідно було зробити так, щоб перша частина не сприйняла її наступних слів як відмову від власних ідей чи навіть прагнення піти на компроміс із владою, а друга частина змогла повірити, що її слова є справедливими і засумнівалася у непохитності авторитету В. Януковича. Те, що було адресовано як закид їй, вона перетворила на закид владі, ствердивши, що нинішня влада зменшила повноваження опозиції, які були їй віддані ще урядом самої Ю. Тимошенко. Тимошенко, яка неодноразово була на подібних передачах, знає, що їхня тривалість дуже обмежена і ведучі намагаються максимально скоротити обговорення кожного питання, тому можна припустити, що це теж було зроблено навмисне. Тимошенко відповіла, що ці переговори стосувалися економічної співпраці, вигідної Україні, але ніяких політичних домовленостей між Україною і Лівією не було і бути не може. Тимошенко зробила саме те, що необхідно для підвищення свого авторитету та рейтингу: звернула увагу аудиторії на те, що їй байдуже, хто і як буде до неї ставитися після її слів, а важливо тільки те, що буде з Україною при цій владі та хто зможе покращити ситуацію в державі; запевнила, що її першочерговою задачею є поліпшення життя населення, а не турбота про власний імідж.А з урахуванням особливостей українських політичних реалій можна сміливо стверджувати, що уміння красиво говорити для українських політиків є життєво необхідним навиком. Переважна більшість діячів з владної верхівки добре уміють переконувати. Основою курсу Юлії Тимошенко є прагнення переконати народ у некомпетентності влади, за рахунок чого вона сподівається здобути прихильність серед електорату Віктора Януковича. Крім того, вона в міру послуговується статистичними даними та іншим інструментарієм, що надає її словам переконливості, але не втомлює слухача. Яценюка характерні протилежні риси: він майже ніколи не послуговується інструментарієм, через що його промови часто сприймають як пустопорожні балачки.Підсумовуючи питання, розглянуті у дослідженні, можемо зробити висновок, що мистецтво слова є не тільки важливою, але й обовязковою одиницею у процесі розвитку цивілізації. Риторика пройшла шлях від міжособистісного спілкування первіснообщинної громади до масової комунікації 19-20 ст., і до специфічної комунікації 21 ст., коли звернення до маси є одночасно і зверненням до кожного з її представників, а звернення до окремої людини має наслідком звернення до маси.