Ритміка як складова хореографічного виховання дошкільнят - Курсовая работа

Соціальне замовлення суспільства XXI століття на виховання підростаючого покоління реалізує себе в рамках гуманістичної концепції дошкільної освіти, що передбачає максимальне сприяння становленню дитини як особистості, її гармонійному естетичному та художньому вихованню, що, зокрема передбачає розвиток її рухової активності. Дошкільна освіта, будучи першоосновою соціокультурного становлення особистості дитини, у якості змістовної сторони соціалізації дітей актуально та оптимально доцільно передбачає використання одного з видів мистецтва - хореографічне мистецтво, в якому активно дійовим засобом є його художньо-практична складова - ритміка. Її первинними завданням є виховання любові та інтересу до музики, збагачення музичних вражень дітей за допомогою знайомства їх з різноманітними музичними творами, простими музичними поняттями, розвитку навичок у сфері музично-ритмічного руху, розвитку емоційної чуйності, сенсорних здібностей і музичного слуху, відчуття ритму, формування виразності руху, навчання елементарним руховим навичкам, сприяння виникненню і первинному прояву музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, розвиток творчої активності, самостійності та ініціативності в музично-ритмічному русі. Проблемам музично-рухового розвитку дошкільників, формуванню в них навичок виконання танців, розвитку творчості під час означеної діяльності присвячено дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених Р. Актуальність означеної проблематики і водночас недостатня розробка окремих її аспектів зумовили вибір теми дослідження: «Ритміка як складова хореографічного виховання дошкільників».ритміка дошкільний хореографічнийВаріювання графіки руху (коли до основи простого руху додається новий елемент і доповнює цей рух, змінюючи його характер та структуру, але обовязково залишаючи незмінною основу руху). Пластичний мотив - найменша структурно-тематична одиниця танцю, складається, як правило, з кількох жестів, поз, рухів, може включати також елементи малюнку танцю. Науковці наголошують, що, рухаючись під музику, дитина має всі можливості для формування творчої уяви та художнього смаку; в неї поступово формуються спеціальні здібності музично-рухового виконавства. Таким чином, заняття ритмікою спричиняють різнобічний вплив на дітей, сприяючи вихованню гармонійно розвиненої особистості. Ритмічна гімнастика (ритміка) - це система музично-ритмічного виховання, метод якої полягає в розвитку почуття ритму - відчуття часу, тобто розвитку координації між нервовою та мязовою діяльністю людини, що допомагає досягти автоматизму в найбільш складних рухах, сприяє розвитку уваги і памяті.Вона містить в собі величезну кількість варіантів загально розвиваючих вправ, засобів розвитку фізичних якостей, включає як вправи з художньої гімнастики і балету, так і рухи з народних, сучасних і бальних танців. Такі вправи включають гімнастичну ходу, біг, підскоки з плесканням і без, із перенесення предметів і слугують для зміцнення мязів шиї, плечового поясу, рук і ніг, мязів тулуба, для вироблення постави, виправлення недоліків (клишоногості, човгання, сутулості). Стрибки зі скакалкою, що займають не останнє місце у роботі з дітьми дошкільного віку, сприяють підвищенню витривалості, тренують почуття ритму, зміцнюють серцево-судинну та дихальну систему, мязи ніг. Стрибки із просуванням вперед, з ноги на ногу, які упродовж тривалого часу повторюють рівномірний рух, розвивають витривалість так само, як і бігові вправи. Вправи на розвиток статичної координації - це вправи, які можна виконувати із заплющеними очима, стоячи на двох чи одній нозі.Розвиток музично-ритмічного почуття школярів включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови тощо. При цьому музика була в основному вокальною, а музичний ритм був природнім ритмом, який виник на основі мовлення. В роботі з молодшими школярами використовувались в основному ті рухи, які відомі дітям з життя і не потребують окремого часу для їх виявлення і засвоєння: прості рухи рук, біг, ходьба, елементарні танцювальні кроки. Виконуючи рухи під музику, діти уявляють той чи інший образ. Завдання педагога також полягає у тому, щоб розвивати почуття ритму: вчити дітей відчувати в музиці ритмічну виразність, передаючи її в рухах; навчити дітей сприймати розвиток музичних образів і погоджувати рухи з їхнім характером, найбільш яскравими засобами музичної виразності, ритмічно й виразно рухатися, водити хороводи, виконувати танцювальні елементи на заняттях з ритмічного виховання, а також і під час іншої діяльності; розвивати художньо-творчі здібності, які у дітей старшого дошкільного віку виявляються у своєрідному індивідуальному вираженні ігрового образу, придумуванні, комбінуванні танцювальних рухів, побудов хороводів, використанні цих знань у самостійній діяльності.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХОРЕОГРАФІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Хореографія: поняття, види

1.2 Ритміка як пропедевтичний вид хореографічного виховання дошкільників

1.3 Психофізіологічні особливості дітей 5-6 років

Висновки до 1 розділу

РОЗДІЛ 2. РИТМІКА У ХОРЕОГРАФІЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Засоби розвитку рухової діяльності дітей дошкільного віку

2.2 Методика проведення уроків з ритмічного виховання у дитячій школі мистецтв

2.3 Організація занять. Вправи і завдання

Висновок до 2 розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК