Аналіз наявних проблем формування правової бази для запровадження ринку земель в Україні, прав власності на неї. Розгляд необхідності законодавчого обмеження емфітевзису в період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія»Від імені народу України функцію реалізації прав власності на землю Основний Закон покладає на органи державної влади й місцевого самоврядування в межах, що визначені Конституцією. Власне виходячи із цієї норми, можна стверджувати особливий статус землі: з одного боку, землю можна охарактеризувати як основне національне багатство, невідчужуваний об’єкт права власності народу, основу незалежності та суверенітету; з іншого боку, як власність народу земля має бути доступною кожному громадянинові, при цьому право власності не повинно бути обмеженим, адже в такому вигляді не може повною мірою задовольнити законні інтереси власника. Останню редакцію проекту цього закону опублікували 25 січня 2012 р., а вже в грудні 2012 р. набув чинності закон, яким уносились зміни до Земельного кодексу України й продовжувався мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель до 1 січня 2016 р. знову-таки на умовах прийняття закону про ринок земель, який не так давно замінили на закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Автори проекту пропонують запровадження механізму, який дав би змогу реалізувати конституційні гарантії щодо прав власності народу України на землю за умови, що право розпоряджатися землею від імені народу будуть мати територіальні громади й обєднання територіальних громад. 22 Земельного кодексу України, належать сільгоспугіддя (багаторічні насадження, рілля, сіножаті, перелоги й пасовища) та несільськогосподарські угіддя; за деяких умов предметом договору можуть бути також землі лісогосподарського призначення й водного фонду.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
