Стратегія розвитку вугільної промисловості України, характеристика її поточного стану. Споживацьке призначення енергетичного вугілля. Оцінка попиту на вугілля та баланс ринку вугілля. Державне регулювання та структура власності у вугільній галузі.
Українська вугільна промисловість має 4,0 % світових запасів вугілля або 33,9 млрд. т доведених резервів. Цього достатньо, щоб підтримувати поточний рівень видобутку вугілля в країні протягом більше 390 років. На території України знаходяться три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський і Дніпровський), найбільшим з яких є Донецький басейн (87 % доведених резервів в Україні). Вугілля, використовуваний українськими ТЕС, є єдиним надійним викопним паливом, яке немає необхідності імпортувати і яке здатне повністю забезпечити необхідні обсяги електроенергії з гнучкістю, необхідною промисловим підприємствам і індивідуальним споживачам України. Основні фактори, що впливають на вітчизняний ринок вугілля: Негативні фактори - значні накопичені запаси, висока концентрація ринку, нерегульований видобуток, падіння світового попиту на металопродукцію, бум видобутку сланцевого газу, плановане введення в експлуатацію СПГ - терміналу, установка ТВП обладнання на українських сталеливарних заводах.Прогнозні запаси вугілля в Україні становлять 117,5 млрд. тонн, у тому числі розвідані запаси - 56 млрд. тонн; цього достатньо для підтримки видобутку на нинішньому рівні протягом понад 400 років. Протягом останніх 15 років рівень видобутку залишався практично незмінним у діапазоні 72-83 млн. т товарного вугілля на рік. у 2010 р. обсяги видобутку вугілля склали 75,2 млн. т. вугілля на рік. Україна також має значні запаси бурого вугілля, однак в останні роки видобуток бурого вугілля було зупинено через відсутність відповідного попиту. Раніше приватизовані шахти працювали із прибутком без державних дотацій; середня собівартість продукції цих підприємств у 2010 р. була більш ніж удвічі нижчою за собівартість державних шахт, а продуктивність праці - удвічі вищою, що свідчить про можливість значного зниження собівартості видобутку після приватизації. Враховуючи це, а також обмежені можливості державного бюджету відносно субсидіювання галузі, необхідне невідкладне залучення істотних інвестиційних ресурсів в галузь для підтримки та нарощування рівня видобутку вугілля і пошук альтернативних джерел задоволення внутрішнього попиту на вугілля (імпорт) з метою забезпечення енергетичної безпеки України.Видобуток вугілля в Україні можна збільшити до 115 млн. т на рік з одночасним виведенням галузі на рівень беззбитковості та ліквідацією дотацій. При цьому обсяги видобутку енергетичного вугілля складуть близько 75 млн. т на рік, що достатньо для повного забезпечення внутрішнього попиту з боку електроенергетики та інших споживачів.Вугілля стало першим видом викопного палива, використовуваним людиною. Його використовують для отримання електричної енергії (енергетичне вугілля є паливом для різних ТЕЦ тощо), як сировина для металургійної та хімічної промисловості, отримання рідкісних і розсіяних елементів, виробництва графіту. За даними Міжнародного інституту вугілля, його частка, як первинного енергоносія, в світовій енергетиці складає 25 % (це друге місце після нафти). Але вугілля в енергетиці вважається екологічно брудною сировиною, тому що при його спалюванні утворюється багато відходів. У порівнянні з газом, наприклад, вугілля дає удвічі більше викидів вуглекислого газу, оскільки згоряє не повністю.Попит на енергетичне вугілля на 90 відсотків формується за рахунок попиту з боку енергетичних компаній. В оптимістичному сценарії розвитку попиту на електроенергію ці чинники обумовлять максимальне у порівнянні з іншими сценаріями зростання попиту на енергетичне вугілля - з 34 млн. т готової вугільної продукції до 47 млн. т на рік. Таким чином за умови реалізації оптимістичного сценарію розвитку попиту на електроенергію, сукупний попит на енергетичне вугілля до 2030 р. складе близько 52 млн. т готової вугільної продукції за можливого збільшення пропозиції до 56 млн. т на рік (це складає 70 та 75 млн. т рядового енергетичного вугілля відповідно). В разі реалізації песимістичного сценарію попиту на електроенергію, за якого попит на енергетичне вугілля буде мінімальним, він сумарно складе 36 млн. т готової продукції, або 48 млн. т рядового вугілля, з них потреби генерації складуть 31 млн. т, а потреби інших споживачів - 5 млн. т. Беручи до уваги, що економічно доцільні обєми видобутку вугілля складуть 75 млн. т, попит на вугілля в Україні за всіх сценаріїв буде покрито за рахунок внутрішніх ресурсів.Для досягнення стратегічних цілей галузі передбачені три етапи розвитку вугільної галузі: Період реформування вугільної галузі, завершення приватизації державних підприємств, реалізації механізмів державно-приватного партнерства, закриття або консервації глибоко збиткових шахт, що не становлять інтересу для інвесторів, за відсутності потенційного дефіциту марок вугілля, що неможливо покрити з інших джерел (2011-2015 рр.); На етапі реформування вугільної галузі в 2011-2015 рр. необхідно здійснити такі кроки: - Підготувати й провести приватизацію, або передачу в оренду чи концесію всіх державних шахт незалежно від рівня рентабельності; Провести лібера
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Стратегія розвитку вугільної промисловості
1.1 Поточний стан вугільної промисловості
1.2 Розвиток вугільної промисловості
Розділ 2. Споживацьке призначення енергетичного вугілля в Україні
Розділ 3. Оцінка попиту на вугілля та баланс ринку вугілля
3.1 Державне регулювання та структура власності у вугільній галузі
3.2 Українське енергетичне вугілля в міжнародному контексті
Розділ 4. Відчизняний ринок енергетичного вугілля
Висновок
Розділ 5. Розробка регресійної моделі прогнозування імпорту енергетичного вугілля
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
