Ринок праці - Курс лекций

Курс лекційРинок праці - це система суспільних відносин, повязаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці; це також економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію. Таке трактування предмета ринку праці називається розширеним на відміну від звуженого, яке відносить до проблем ринку праці лише сферу обігу, а до субєктів ринку праці лише людей, що безпосередньо в даний момент активно шукають роботу, та вакантні робочі місця. Звужене трактування ринку праці веде до підміни всієї сукупності проблем у сфері трудових відносин однією проблемою безробіття, яка хоча і є дуже важливою, однак не може розглядатися як єдина. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально повязаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць i, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. До субєктів ринку праці відносять: носіїв, виконавців та виразників господарсько-трудових інтересів.Згідно з цією концепцією ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі вищі ставки заробітної плати, і роботодавці вимушені платити заробітну плату вищу від ринкової. І навпаки, коли пропозиція перевищує попит, виникає безробіття. У цьому разі роботодавці наймають працівників за дедалі нижчими ставками заробітної плати. Основним регулятором ринку праці є держава, яка впливає на сукупний попит як на товари і послуги, так і на працю.Механізм ринку праці базується на вартісних принципах увязки й узгодження соціально різних інтересів різноманітних груп працедавців і працездатного населення,що потребує роботи і бажає працювати за наймом. Взаємодія попиту на працю і пропозиції робочої сили складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, руху ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення. Відношення попиту і пропозиції ілюструє графік на рис. З графіка видно, що попит на працю зі сторони працедавців і, відповідно, зайнятість ростуть по мірі зниження реальної заробітної плати (оплати праці), а пропозиція праці росте по мірі росту реальної заробітної плати.Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Зайнятість обєднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозвязків. Згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме: • працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном; • громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві; Повна зайнятість - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.В Україні ці функції регулюються Законом України "Про зайнятість населення" (1991 p.), який визначає правові, економічні та організаційні положення щодо регулювання зайнятості населення та його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Зайнятість населення, яке проживає на території України, забезпечує держава, здійснюючи політику створення нових робочих місць, розвитку підприємництва, добровільного вибору виду діяльності. Механізм регулювання зайнятості населення включає такі складові: розробку загальнодержавної та регіональних програм зайнятості; організацію і забезпечення, функціонування державної служби зайнятості; участь підприємств, установ і організацій у реалізації, державної політики зайнятості; функціонування Державного фонду сприяння зайнятості населення; професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовки незайнятих громадян; надання компенсацій громадянам, що втратили роботу або проходять перекваліфікацію; контроль державних органів влади за дотриманням законодавства України про зайнятість населення. При розв?язанні багатьох проблем зайнятості та безробіття важливі функції покладаються на Державну службу зайнятості.

ЗМІСТ

1. Ринок праці: звужене та розширене трактування. Звязок ринку праці з іншими ринками. Механізм функціонування сучасного ринку праці.

2. Основні концепції аналізу сучасного ринку праці. Маркетинговий, інституційний та системний підходи до вивчення РП

3. Попит та пропозиція на РП. Фактори впливу на обсяги попиту та пропозиції робочої сили

4. Поняття, види та форми зайнятості робочої сили на ринку праці

5. Механізм регулювання зайнятості та ринку праці. Нормативно-правове забезпечення зайнятості в Україні

6. Основні види, форми, причини, рівень безробіття

7. Напрями державної політики в соціальному захисті безробітних. Умови та розміри виплати допомоги у звязку з безробіттям. Допомога по безробіттю - важливий інструмент пасивної політики на ринку праці

8. Поняття та елементи внутрішньо-фірмового ринку праці (ВФРП). Пристосування внутрішньо-фірмового ринку праці до змін на підприємстві

9. Поняття гнучкості та жорсткості РП. Заходи до посилення гнучкості ринку праці в умовах ринкової економіки. Мобільність робочої сили

10. Сутність та структура незареєстрованого ринку праці. Методи вимірювання незареєстрованого ринку праці та незареєстрованої зайнятості

11. Характеристика сучасної інфраструктури РП. Державна служба зайнятості: завдання, функції щодо реалізації політики зайнятості

12. Інформаційне забезпечення аналізу та прогнозування стану ринку праці України. Система статистичних показників ринку праці

13. Мета, джерела фінансування та основні напрями активної політики ринку праці. Працевлаштування та перенавчання у забезпеченні якісної збалансованості між попитом та пропозицією робочої сили

14. Економічна поведінка організацій роботодавців. Суть та зміст колективного договору, порядок укладання

15. Особливості формування світового та європейського ринку праці. Фактори і тенденції міжнародної міграції робочої сили

1. Ринок праці: звужене та розширене трактування. Звязок ринку праці з іншими ринками. Механізм функціонування сучасного ринку праці

Ринок праці: звужене та розширене трактування