Ринок праці та профспілки - Курсовая работа

Вважається, що оскільки капітал є грошовим еквівалентом усіх ресурсів, представлених на ринку, він визначає конюнктуру всіх товарних ринків. Таку здатність ринку капіталів визначати конюнктуру всіх товарних ринків і взаємозвязок між ними пояснюють впливом зміни норми відсотка на поведінку підприємців Як відомо, зміна суспільних потреб у послугах і товарах формує попит на фінансові, сировинні, трудові та інші ресурси, рух яких сприяє створенню нової або вдосконаленої існуючої виробничої структури. У разі зниження норми відсотка підприємцям вигідніше вкладати капітал безпосередньо у виробництво, що сприяє розширенню сфери прикладання праці, тобто створенню нових, робочих місць. При цьому потреба в інвестиціях і робочій силі зростає доти, доки товарні ринки не просигналізують про насичення потреб у тих чи інших товарах, послугах і про падіння попиту на них, а отже, й на капітал.Її джерелом являється робоча сила - сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці. Тому на ринку праці продається і купується не сама праця, а послуги праці, кількість і якість яких залежить від багатьох чинників - рівня професійної підготовки працівника, його кваліфікації, досвіду, сумління та інших. Накопичений людиною запас здібностей, знань, навичок, умінь використовуються у сфері суспільного відтворення, сприяють зростанню продуктивності праці і тим самим впливають на збільшення доходів цієї особи. Людський капітал дає людині керівну можливість доступу і участі в професійній трудовій діяльності, керівний внесок у спільні трудові дії, нерівну результативність трудових дій, нерівні економічні результати праці, і як підсумок - нерівні доходи і доступ до матеріальної власності і споживання. І навпаки, зменшення ціни праці веде до заміни відносно дорожчого фактора (капіталу) відносно дешевшим (працею), що викликає зростання попиту на працю.Попит на будь-який ресурс залежить від попиту та ціни на товар виробника, а також від продуктивності ресурсу. Отже, попит на ресурси є похідним попитом, тобто залежить від попиту на товари, які виробляються за їх допомогою. Згідно з теорією попиту на ресурси, граничний продукт змінного фактору (наприклад, праці) у грошовому виразі розраховується за формулою: MRPL = MP • MPL (1) де MRPL - граничний дохід праці у грошовому виразі, MR - граничний дохід; Межею доцільного залучення додаткових ресурсів буде рівновага між граничним продуктом у грошовому виразі та граничними витратами на ресурс MRP = MRC. Якщо фірма максимізує прибуток, то вона залучає додаткових працівників до тих пір, поки граничний продукт у грошовому виразі не буде дорівнювати заробітний платі (MRPL = MRC = W).Коли на стороні пропозиції праці, від імені всіх бажаючих найнятися на роботу, виступає профспілка, складається монополія на ринку праці. Якщо профспілка прагне максимізувати свій прибуток, тобто різницю між сумою грошей, яку згодні заплатити за працю фірми, і сумою цін пропозиції кожної одиниці праці, то до кривої MRPПР (кривої ринкового попиту) монополіст - профспілка побудує криву граничного доходу MRПР. Оскільки крива граничного доходу профспілки має більш крутий нахил, ніж крива попиту на працю LD, то ставка заробітної плати RLПР в розглянутому випадку виявляється вищою, а зайнятість Lпр нижчою, ніж за умов досконалої конкуренції на ринку праці, точка Е (L, RL) - рівновага для досконалої конкуренції. Наскільки швидко профспілки та підприємці прийдуть до згоди залежить від: · Попиту на працю та його пропозицію; На конкурентному ринку праці профспілки або намагаються збільшити попит на працю, або скоротити її пропозицію.Отже, ринок праці є системою суспільних відносин, які забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджується. Як кожний товар, що продається на ринку послуги праці мають ціну, попит і пропозицію, причому предметом торгу є не тільки певний вид здатностей виконувати трудові функції, а і тривалість і умови виконання цих функцій. В даний час попит на працю головним чином визначається: державною політикою стосовно низькорентабельних і збиткових підприємств; розмірами державних, приватних і іноземних інвестицій; активністю і позицією профспілок; масштабами тіньової економіки. На пропозицію праці може діяти такі фактори, як падіння рівня життя в результаті інфляції (за інших рівних умов пропозиція праці росте); появу альтернативних джерел доходу у визначеної частини населення (за інших рівних умов пропозиція праці скорочується); природні темпи приросту трудових ресурсів; міграція населення; демографічна і соціальна політика держави. Рівень оплати праці визначається вартістю робочої сили і забезпечує купівельну спроможність на дуже високому рівні задоволення потреб.