Ринок фінансового капіталу в економічній системі України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукСаме тому функціонування ринку фінансового капіталу в Україні варто розглядати як єдине ціле із зазначенням того, що важливий методологічний принцип при дослідженні згаданого ринку - це вивчення його як цілісної системи фінансових відносин, основними особливостями котрої є специфічний спосіб взаємозвязку й взаємодії її складових елементів. Різноманітним аспектам складної і багатопланової проблеми ринку фінансового капіталу присвячено праці провідних вітчизняних економістів та фінансистів: В. Тому ґрунтовних досліджень потребують питання, повязані з реалізацією фактора відкритості, його впливу на учасників ринку фінансового капіталу, недопущенням того, щоб демпінгову політику здійснювали іноземні оператори з метою встановлення контролю за вітчизняним ринком фінансового капіталу. Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань: - розкрити економічну сутність фінансового капіталу та особливості його впливу на формування і функціонування ринку фінансового капіталу; визначити поняття "ринок фінансового капіталу", "первинний ринок фінансового капіталу" і "вторинний ринок фінансового капіталу", розглянути їх як основні засади функціонування ринку фінансового капіталу, його регулювання і нагляду за ним;В умовах обєктивної інтеґрованості фінансово-кредитних відносин поняття "фінансовий капітал" варто розглядати як якісно нову форму капіталу, в якій поєднано власність на промисловий і банківський капітали, проте це не нівелює відмінності між двома згаданими видами капіталів, і вони продовжують функціонувати самостійно. У роботі наголошено, що інтеґруюче значення ринку фінансового капіталу полягає у тому, що він формується відповідно до властивих йому тенденцій розвитку і зрівноважує вплив регульованого державою сектору ринку, на якому застосовують державні боргові зобовязання, з приватним сектором, котрий характерний інтеґруванням промислово-фінансових установ, спричиненим потребами забезпечення доступності та швидкості руху фінансового капіталу. У розділі 2 "Тенденції розвитку ринку фінансового капіталу в економічній системі України" розглянуто закономірності формування та становлення ринку фінансового капіталу, розкрито особливості впливу приватизаційних процесів на розвиток фінансового ринку, висвітлено механізми моніторингу діяльності учасників національного ринку фінансового капіталу. Виправданим було б прийняття низки законів України, зокрема "Про управління обєктами державної власності" та "Про акціонерні товариства", в яких варто передбачити: правові засади управління державною часткою власності, щоб унеможливити іґнорування державними економічними інтересами і забезпечити перерозподіл власності з урахуванням засад ринкової конкуренції та соціальних потреб суспільства; правові засади регулювання процедури додаткових емісій цінних паперів, узгодження корпоративних відносин і введення контролю за нарахуванням та сплатою дивідендів; обовязкове розкриття реєстру акціонерного товариства, що сприятиме забезпеченню прозорості капіталів; доцільність втілення системної приватизації у стратегічно важливих галузях національної економіки і законодавчого врегулювання продажів державних пакетів акцій з урахуванням їхнього стратегічного значення для економічної системи держави; порядок повернення з урахуванням інноваційного підходу до розвитку економіки у власність держави контрольних пакетів акцій приватизованих нерентабельних високотехнологічних підприємств чи передачі їх новим платоспроможнішим власникам; умови укладання договорів приватизації відповідно до антимонопольного законодавства у випадках, коли приватні інвестори не виконують зобовязань; порядок перегляду результатів конкурсів за окремими обєктами, здійснених із порушеннями процедури приватизації, а підстави та критерії перегляду обмежити відповідними економіко-правовими заходами; зобовязання власників занижено оцінених у процесі приватизації обєктів розробити довготермінові соціальні програми з матеріальної підтримки працівників і пенсійні схеми забезпечення колишніх працівників для підвищення їхнього життєвого рівня; спрямування коштів, отриманих від приватизації, на моніторинг післяприватизаційної підтримки підприємств з урахуванням фінансового стану та інвестиційної привабливості приватизованих підприємств, які потребують державної підтримки; запровадження інституту державних управлінців підприємствами, котрі діятимуть за принципом "система справжньої власності", що координуватиме інститути власності й забезпечуватиме контроль за діяльністю підприємств незалежно від форм власності.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ