Результати застосування ксеноавтоостеопластики післяекстракційних зубних лунок при дентальній імплантації (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоРоботу виконано у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України Науковий керівник доктор медичних наук, професор Вовк Юрій Володимирович - завідувач кафедри хірургічної та ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ломницький Ігор Ярославович - професор кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України; Захист відбудеться 2 липня 2004 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Вивченню сучасних методів заповнення дефектів зубних рядів дентальними імплантатами присвячено ряд науково-практичних робіт (Лось В.В., 1985; Branemark P.I. et al., 1985; Неспрядько В.П., 1989; Сторожев В.А., 1992; Watzek У контексті цих досліджень зростаючою актуальністю відзначається тема остеоінтеграції і функціонування зубних імплантатів, введених у лунку видаленого зуба (Попов Н.И., 1982; Eriksson J. et al., 1996; Magallon C.A., 1998). У доступній науковій літературі ми не знайшли інформації, яка була б присвячена питанням покращення загоєння і функціонування зубних імплантатів, введених у лунку після видалення зуба при її остеопластиці ксено-та автогенними біоматеріалами. Автором запропоновано пошарове заповнення лунок після видалення зубів порошкоподібною яєчною шкаралупою сумісно з автоостеотрансплантатом, вивчені найближчі та віддалені клініко-рентгенологічні та ехоостеометричні результати остеопластики зубних лунок та дентальної імплантації. У дисертаційній роботі вперше запропоновано спосіб пошарової остеопластики лунки після видалення зуба ксеноавтоостеотрансплантатом у співвідношенні 2:1, який підтверджено Деклараційним патентом України №4І586А від 17.08 2001 р. Запропоновано практичне використання порошкоподібної яєчної шкаралупи сумісно з автоостеотрансплантатом для заповнення лунок після видалення зубів.Експериментальні дослідження проводили у кролів, у першій основній групі яких штучно створений кістковий дефект нижньої щелепи заповнювали у наступному порядку: дно дефекту викладали ксенобіоматеріалом, середню частину виповнювали подрібненим кістковим автотрансплантатом, поверх якого знову розміщували ксенобіоматеріал. При цьому, у тварин першої групи визначали площу кісткового матриксу, сполучної тканини та ксенотрансплантата, у тварин другої групи, за методом Wigiantor et al. (1999), визначали відсотки кістково-імплантного контакту (КІК), площі ксенобіоматеріалу і сполучної тканин у безпосередньому контакті з імплантатом. Клінічно оцінювали рівень оточуючих опорних (кісткових) та підтримуючих (мяких) тканин і заповнювали лунки ксенобіоматеріалом та автоостеотрансплантатом у співвідношенні 2:1 („Спосіб остеопластики зубної лунки”, Деклараційний ПАТЕНТУКРАЇНИ №4І586А від 17.08 2001 р., рис.1). Результати експериментальних досліджень процесів загоєння створених дефектів кісткової тканини нижньої щелепи, заповнених двома частинами ксенобіоматеріалу і однією частиною автотрансплантата, дозволили виявити, що в періодах 15, 30 і 60 днів спостереження у тварин макроскопічно встановлено наявність регенерата щільної однорідної консистенції, рентгенологічного виявлення однорідного ущільнення в ділянці дефекту, гістологічно - наявність сформованої органотипової структури кісткової тканини в ділянках дефекту, заповненого КАОТ з домінуючою присутністю зрілої кістки та остеоїдної тканини.У дисертаційній роботі наведено результати експериментальних досліджень та нове клінічне вирішення завдань остеопластики лунок після видалення зубів ксеноавтотрансплантатом при дентальної імплантації. Встановлено, що порошкоподібна яєчна шкаралупа, основу якої складає кальцієвмісний неорганічний комплекс, після відповідної стерилізації, може використовуватись як ксеногенний біоматеріал для заповнення кісткових дефектів. Введення двох частин ксеногенного біоматеріалу та подрібненого автогенного трансплантата у співвідношенні 2:1 в експериментально створені кісткові дефекти нижньої щелепи обумовлює остеокондуктивний та остеопродуктивний ефекти заміщення, про що свідчать частки зрілої кісткової тканини та остеоїду (48,0±5,7%) у регенераті на 60-у добу спостереження.

Основний зміст роботи