Резистентність та її корекція у новонароджених поросят - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукРобота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Тихонов Микола Михайлович, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри морфології, фізіології та патології Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології кандидат ветеринарних наук, доцент Масюк Дмитро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, доцент кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Захист відбудеться «26» листопада 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м.Низький рівень резистентності новонароджених поросят залишається однією із головних проблем сучасної ветеринарної медицини. Тому у ветеринарній медицині широко використовують різні способи підвищення активності системи імунного захисту у новонароджених поросят. Останнім часом постає питання щодо вивчення позитивного впливу імуноглобулінів на захисні системи новонароджених поросят, особливо з низькою масою тіла. Метою дисертаційної роботи було вивчити активність ферментативної і неферментативної системи антиоксидантного захисту, показники природної резистентності та особливості функціонування оксигено-транспортної системи крові новонароджених поросят залежно від маси тіла в підсисний період онтогенезу і розробити методи корекції цих показників за допомогою введення імуноглобулінів. У завдання роботи входило дослідити: - вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, токоферолу, ретинолу, інтенсивність обміну білка та ліпідів, загальну резистентність новонароджених поросят залежно від маси тіла та підсисного періоду онтогенезу під впливом введення імуноглобулінів;Тварини контрольної групи при народженні мали масу тіла 1200-1250 г, І дослідної групи-1200-1250 г, ІІ дослідної групи - 800-900 г та ІІІ дослідної групи - 800-900 г (по 15 тварин у групі). В свою чергу введення 2-добовим поросятам з низькою масою тіла імуноглобулінів сприяло істотному зростанню з 5-ї до 10-ї доби життя в гемолізатах еритроцитів поросят активності каталази та глутатіонпероксидази на 12 % і 20,3 %, p<0,05-0,01 порівняно до тварин ІІ дослідної групи. Слід відмітити, що у різновікових популяціях еритроцитів поросят з масою тіла при народженні 800-900 г під впливом введення імуноглобулінів відмічалась лише тенденція до підвищення активності СОД, однак встановлено значний вплив на активність згаданого вище ферменту у нефракціонованих еритроцитах. У поросят з масою тіла при народженні 800-900 г низький вміст вітамінів А і Е у плазмі крові, зокрема на 2-гу добу життя концентрація токоферолу була на 15,7 % (p<0,001) нижче відповідно до показників контрольної групи тварин (табл. Введення імуноглобулінів поросятам ІІІ дослідної групи сприяло зростанню активності як неферментативної так і ферментативної систем антиоксидантного захисту, зокрема підвищенню на 7-му добу життя вмісту природних антиоксидантів у крові (вітамін Е) та зростанню до 10-ї доби життя в гемолізатах еритроцитів активності каталази і глутатіонпероксидази порівняно до аналогів, яким імуноглобулін не вводили.У дисертації, наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановлені активності ферментативної та неферментативної системи антиоксидантного захисту, особливості оксигено-транспортної функції крові, показників загальної резистентності та обміну речовин залежно від маси тіла поросят при народженні, періоду онтогенезу та внутрішньомязового введення їм імуноглобулінів. У поросят з масою тіла при народженні 800-900 г виявлено меншу активність каталази, глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази в гемолізатах еритроцитів та низький рівнь вітамінів А і Е у крові. Введення тваринам імуноглобулінів сприяє збільшенню вмісту в їх плазмі крові загальних ліпідів, фосфоліпідів, ацилгліцеролів, вільного холестеролу, вільних жирних кислот та глюкози на тлі зниження вмісту малонового діальдегіду порівнянно до поросят з низькою масою тіла при народженні, яким імуноглобуліни не вводили. Введення імуноглобулінів сприяло вірогідному зростанню рівня загального білка на 10,7 % (p<0,05), загальних імуноглобулінів на 39,9 % (p<0,001) та зниженню концентрації сечовини на 14 % (p<0,05) у сироватці крові 7-добових поросят з масою тіла при народженні 800-900 г порівняно з аналогами, яким імуноглобулін не вводили. Введення імуноглобулінів поросятам з масою тіла 800-900 г сприяло поліпшенню фізіологічного стану, посиленню їх рухової активності та забезпечило вірогідне збільшення маси тіла на 14 % (p<0,001) та збереженості поросят на 24 % (p<0,001) порівняно з показниками новонароджених поросят з масою тіла 800-900 г, яким імуноглобулін не вводили.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ