Резервування в мережі SDH на основі обладнання ALCOMA - Дипломная работа

Інтенсивний розвиток нових інформаційних технологій стимулював розвиток нових високошвидкісних транспортних технологій мереж. На даний час, досить поширеною є синхронна цифрова ієрархія (Synchronous Digital Hierarchy, SDH), яка забезпечує просту, економічну та гнучку інфраструктуру. SDH прийшла на зміну плезіохронній цифровій ієрархії (Plesiochronous Digital Hierarchy, PDH) та усуває недолік PDH, а саме складність виділення низько-швидкісного потоку із високошвидкісного без проміжного демультиплексування потоку, що призводило до застосування додаткового обладнання. Це означає, що мережа передачі SDH та існуюча мережа PDH можуть працювати сумісно (мережа SDH може бути використана для надання послуг PDH) або сигналів інших мереж, наприклад: ATM, Ethernet та ін. Ще одним із застосувань РРЛ є організація звязку в селах та в щільних міських забудовах, де волоконно-оптичні лінії звязку (ВОЛЗ) прокладати недоцільно, або неможливо через невелику кількість потенційних користувачів.Останнім часом широкого поширення набуло й використання радіоканалів для організації радіорелейних мереж SDH. Радіорелейні канали мають великі перспективи для застосування в наступних цілях: - для заміни радіорелейних PDH систем, що дає можливість більш ефективно взаємодіяти з існуючими SDH системами; Магістральні SDH РРЛ до останнього часу використовували рівень STM-1 чи швидкість передачі 155 Мбіт/с. Останнім часом в звязку з прийняттям нових версій рекомендацій ITU-T G.7xx зявилася можливість використовувати нульовий рівень SDH - STM-0 (що відповідає рівню SONET OC-1). Даний контейнер використовується в якості навантаження адміністративного блока AU-3, який і формує структуру модуля STM-RR, як це показано на узагальненій схемі, що представлена на рис.1.2 Цей модуль називається "субпервинним", а схема його формування, приведена у відповідності зі стандартом ETSI, не містить гілки VC-11 - TU-11, замість якої використовується гілка VC-11 - TU-12.В принципі існують різні методи забезпечення швидкого відновлення працездатності синхронних мереж, які можуть бути зведені до наступних схем: - резервування ділянок мережі по схемам 1 1 та 1: 1 по рознесених трасах; У вузлі прийому вони можуть оброблятися по двох схемах: - резервування по схемі 1 1 - сигнали аналізуються та вибирається той, який має найкраще співвідношення параметрів; резервування по схемі 1: 1 - альтернативним маршрутам призначаються пріоритети - низький та високий, гілка з низьким пріоритетом знаходиться в режимі гарячого резерву, перемикання на неї відбувається по аварійному сигналу від системи управління. В другому випадку, найбільш розповсюдженим в мережах SDH, використовується топологія типу "кільце", яке може бути організовано з допомогою двох волокон (топологія "подвійне кільце") або 4-ох волокон (2 подвійних кільця). Якщо в момент прийому мультиплексором блока, що посилається іншими мультиплексорами, відбувається збій в одному з кілець, система управління, що здійснює постійний моніторинг кілець, автоматично вибирає такий же блок з іншого кільця.При проектуванні РРЛ визначається топологія та конфігурація лінії, кількість і протяжність інтервалів, схема розподілу каналів і стволів на всіх кінцевих, проміжних та вузлових станціях. При виборі апаратури радіорелейного звязку керуються такими критеріями: - відповідністю апаратури умовам експлуатації за температурними обмеженнями, стійкістю до дії гідрометеорів (дощ, сніг, іній, роса), за вітровими навантаженнями, габаритно-ваговими характеристиками, можливим віддаленням антени від апаратного приміщення; відповідністю апаратури вимогам до системи телеобслуговування: можливість управління всією лінією з одного пункту, дистанційний контроль стану апаратури, якісних характеристик передачі інформації в реальному режимі часу, пошук несправності, наявність службових і сервісних каналів; Вибираючи апаратуру, необхідно враховувати також реальну ситуацію з приводу електромагнітної сумісності радіозасобів, що працюють поблизу конкретної траси РРЛ.Апаратура - компактна, малогабаритна; приймач-передавач (блок ODU - Outdoor Unit) розташований біля антени в пиловологозахищеному контейнері і зєднується з "нижнім" обладнанням (блок IDU - Indoor Unit) одним або двома коаксіальними кабелями довжиною до 100-300 м. Вони спрощують реалізацію відгалужень від синхронних ліній передачі, дозволяють значно збільшити можливості побудови мереж SDH різної конфігурації, відгалужувати від ВОЛЗ або РРЛ інформацію до мереж доступу користувача, підключати до мереж SDH до 21 потоку Е1, а також потоків Е3. За областю застосування обладнання відноситься до класу апаратури, призначеної для використання на місцевих та внутрішньо-зонових первинних мережах, а також для організації технологічних ліній передачі. Зовнішній блок, здійснює перенесення сигналів проміжної частоти трактів прийому та передачі на робочі номінали частот в необхідному діапазоні, а також взаємодію з внутрішнім блоком в системі контроля та діагностики. Мульдек

Зміст

Реферат

Перелік скорочень, умовних позначень

Вступ

Розділ 1. Аналіз особливостей резервування в мережах sdh на основі радіорелейних ліній

1.1 Аналіз особливостей реалізації радіорелейних ліній SDH

1.2 Резервування в мережах SDH на рівні захисту тракту та зєднань

1.3 Вибір обладнання для організації радіорелейного звязку

1.4 Вимоги та рекомендації щодо вибору траси радіорелейної лінії

1.5 Особливості застосування програми "Radio Mobile"

Висновок

Розділ 2. Розрахунок основних параметрів радіорелейної лінії

2.1 Розташування кінцевих та проміжних станцій

2.2 Визначення енергетичних параметрів інтервалів радіорелейної лінії

2.3 Врахування впливу гідрометеорів

2.4 Конфігурація сайтів та специфікація обладнання

2.5 Управління радіорелейною лінією

Висновок

Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування прийнятого рішення

3.1 Обґрунтування використання радіорелейних систем передачі

3.2 Визначення економічних витрат

Висновок

Розділ 4. Охорона праці

4.1 Класифікація електромагнітних випромінювань

4.2 Джерела випромінювання радіочастотного діапазону

4.3 Вплив електромагнітного випромінювання на організм людини та живі організми

4.4 Захист від впливу електромагнітних випромінювань

Висновки

Список використаних джерел

Додатки