Залучення українських земель до революції 1905 р. в Росії. Події на початку революції. Революційні настрої на флоті. Царський маніфест 17 жовтня, його наслідки. Виступи населення Наддніпрянщини у жовтні-грудні 1905 р. Українська громада у Державній думі.
· Якими подіями розпочалася революція в українських землях? Разом із загальноросійськими цілями революції: ліквідація поміщицького землеволодіння, викупних платежів, повалення самодержавства, встановлення демократичних свобод, восьмигодинного робочого дня на підприємствах, у Наддніпрянській Україні висувались і свої особливі вимоги, зокрема досягнення політичної та культурно-національної автономії українських земель, а згодом і державної незалежності. Протягом лютого-березня страйковий рух зростав, адже за неповними даними в українських губерніях страйкували майже 170 тис. осіб. Українські та загальноросійські політичні партії намагались впливати на масовий рух населення і очолювати стихійні виступи: - партія більшовиків чисельністю близько 4,5 тис. членів мала вплив серед некваліфікованих русифікованих робітників Одеси, Миколаєва, Катеринослава; У квітні-серпні в українських землях, що входили до складу Росії відбулося 300 страйків, у яких взяли участь понад 100 тис. робітників.У процесі страйкової боротьби в жовтні-листопаді у Києві, Катеринославі, Луганську, Камянську, Горлівці, Єнакієвому (більш ніж у 50 містах і робітничих селищах) виникли ради робітничих депутатів*. Всеросійський політичний страйк паралізував країну і змусив царя видати 17 жовтня 1905 р. маніфест* про "громадянські права і політичні свободи", який "дарував" підданим особисту недоторканість, свободу слова, совісті, зібрань і спілок. З проголошенням маніфесту політичні сили, що підтримали його, створили власні політичні партії для участі у діяльності думи: великі промисловці, торговці і поміщики - "Союз 17 Октября" (октябристи), середня буржуазія й інтелігенція - Конституційно-демократичну партію (кадети). Більшовики ж закликали до бойкоту виборів й переростання страйків робітників у збройні повстання з метою захоплення влади й встановлення "диктатури пролетаріату", а фактично необмеженої влади власної партії. Шмідт, який у телеграмі Миколі ІІ писав: "Царю, Чорноморський флот вийшов з підпорядкування твоїм безвідповідальним міністрам, відрізав Кримський півострів, оголошує федеративну республіку Кримського півострова, вимагає повної амністії політичним вязням і якнайшвидшого скликання Установчих зборів".· Яким був соціальний та партійний склад українських депутатів у Державній думі? · За що боролися українські думські громади у І і ІІ думах? Від 9 українських губерній було обрано 102 депутати: 24 поміщики, 42 представника селян, 26 - інтелігенції, 9 робітників, 1 священик. 44 депутати, які були налаштовані боротися у Державній думі за розвязання українського питання, у травні 1906 р. створили українську громаду на чолі з чернігівським адвокатом І. Шрагом. Проте, проголосити свою програму з трибуни депутати не встигли, оскільки І Думу було розпущено.Великого розмаху у 1906 р. набув першотравневий виступ одеських робітників, в якому брало участь близько 14 тис. осіб. Першотравневі страйки і мітинги відбулися і на підприємствах Харкова та шахтах і заводах Донбасу. Влітку 1906 р. на заводах, фабриках, шахтах Донбасу відбувалися багатолюдні мітинги, демонстрації, під час яких робітники несли червоні прапори, співали революційні пісні. За офіційними даними, в Україні в 1906 р. страйкувало близько 100 тис. робітників, а в 1907 р. Страйкарі відмовлялися збирати врожай на поміщицьких землях, вимагали підвищення платні, передачі землі селянам, введення загального виборчого права у вищий законодавчий орган Австро-Угорщини - рейхстаг.
План
Содержание
1. Революційні події в Україні навесні-влітку 1905 р.
2. Піднесення революції
3. Українська громада у Державній думі
4. Завершення революції 1905-1907 рр. та її результати
1. Революційні події в Україні навесні-влітку 1905 р.
· Чому українські землі були залучені до революції в Росії?
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы