Висвітлення причин, передумов та наслідків українського питання в революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії у світлі цивілізаційного підходу сучасної історичної науки. Буржуазна революція 1848 р. — "Весна народів" — і реформи в Австрійській імперії.
Серед тих народів були українці підвладних Австрії західноукраїнських земель. Для протиставлення Центральній Раді Народовій на початку травня була створена українцями Головна Руська Рада на чолі з Григорієм Єфимовичем. Інше повязувалося з новою концепцією національної належності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів - поляків та українців, котрі до недавнього часу завжди вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко чи римо - католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями. Слідом за тим, 2 травня 1848 р., у Львові була заснована перша українська легальна політична організація - Головна Руська (українська) Рада, яка взяла на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала п протягом 1848-1851 рр Серед 66 її засновників було 20 дрібних чиновників, 9 представників світської інтелігенції, 18 духовних осіб, 13 студентів, 5 міщан, 1 підприємець. У відозві до українського народу, опублікованій у першому номері газети, Рада заявила: "Ми, русини галицькі, належимо до великого руського (тобто, українського) народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує" То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські і галицькі українці - одна нація.Революційні події у Австрійській імперії були зумовлені прагненням багатонаціонального населення до покращення власного становища та формування ліберальної конституційної монархії. У ході революції 1848 р., словянські культурні і громадсько-політичні діячі посилили боротьбу за справедливе вирішення національного питання. Був знову відкритий Львівський університет, і на кафедрах богословя, української словесності і української історії знову почалося викладання українською мовою.
План
Зміст
Вступ
Буржуазна революція 1848 р. - «Весна народів» - і реформи в Австрійській імперії
Українці в імперському парламенті
Український національний рух 1848-1849 pp
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Революційні події у Австрійській імперії були зумовлені прагненням багатонаціонального населення до покращення власного становища та формування ліберальної конституційної монархії. У ході революції 1848 р., словянські культурні і громадсько-політичні діячі посилили боротьбу за справедливе вирішення національного питання.
В результаті революції «Весна народів» русини отримали одразу повноту не тільки громадянських, але й політичних прав. Був знову відкритий Львівський університет, і на кафедрах богословя, української словесності і української історії знову почалося викладання українською мовою.
13 квітня була створена поляками Центральна Рада Народова як орган самоврядування для координації всіх революційних дій у м. Львові.
15 травня 1848 р. була скасована панщина у Галичині, на пять місяців раніше, ніж у самій Австрії.
Український національний рух періоду "весни народів" з центром у Львові - це важлива сторінка в історії Галичини. Іван Франко, оцінюючи його, слушно зазначав, що "розмах до правдивого, широкого і всестороннього національного життя в тім часі був дуже добрий, що пізнішим поколінням майже на кожнім кроці приходиться навязувати до того, що вже було розпочато або бодай задумано в 1848 році".
З поразкою революції і відновленням абсолютизму багато завоювань, здобутих українцями в революційну добу, було втрачено. Але започатковані нею перетворення були продовжені реформами 60-х pp., завдяки яким Австрія перетворилась у конституційну монархію, в умовах якої західні українці одержали змогу продовжити змагання за реалізацію своїх програмних вимог періоду "весни народів", у тому й щодо обєднання українських земель Австрії в одну адміністративну структуру, тобто їх автономію; а крім галичан і закарпатоукраїнців, з 60-х pp. включились у цей процес також і буковинці.
Список литературы
1. Брик І. Словянський зїд у Празі 1848 р. і українська справа // Записки НТШ. - 1920. - Т. CXXIX. - С. 141-217.
2. „Весна народів” у Галичині // Велика історія України: У 2 т. - Київ, 1993. - Т.1.- С. 245-262.
3. Дворнік Ф. Словяни в європейській історії та цивилізації. - Київ: Дух і Літера, 2000. - 528 с.
4. Історія центрально-східної Європи / За ред. Л. Зашкільняка. - Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2001. - С. 242-256.
5. Лещеловская И.И. Фрейдзон В.И. Революция 1848-1849 гг. и угнетенные народы Австрийской иперии // Советское Славяноведение. - 1973. - № 6. - С. 29-50.
6. Найборт Л. Современная австрийская историография революции 1848-1849 гг. // Новая и новейшая история. - 1988. - № 1. - С. 177-187.
7. "Руська Трійця" в історії суспільно політичного руху і культури України. - Київ, 1987. -С 179.
8. Стеблій Ф. Український національний руху Карпатському регіоні як компонент європейської "весни народів" // Проблеми регіональної політики: Збірник наукових праць. -Львів, 1995. - С 201-202.
9. Кревецький І. Справа поділу Галичини в pp. 1846-1850 // Записки Наукового товариства ім. Шевченка (ЗНТШ). - Т. 94. - С 66, 68-71, 73-75; Т. 95. - С. 60; Т. 97. -С. 107-114.
10. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. -Т. 1. - Київ, 1994. - С. 33.
11. Hosticka V. Spoluprace Cechu a halicskych Ukrajincu v letech 1848-1849. - Praha, 1965. - S. 69.
12. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ). - Ф. 180. Оп. 1. -Спр. 3. - Арк. 75.
13. Кревецький І. Проби організування руських національних гвардій у Галичині 1848-1849 // ЗНТШ. - Т 113. - С 77-176; Його ж. Батальйон руських гірських стрільців 1849-1850 // ЗНТШ. -Т 107. - С 53-73; Його ж. Оборонна організація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848-1849 pp. // ЗНТШ. -Т. 63.- С 1-26; Т. 64. - С. 27-58.
14. Возняк М. До історії української наукової і просвітньої організації в Галичині 1848р. -ЗНТШ.-Т. ПО. -С 163-182.
15. Созанський І. З літературної спадщини Василя Ільницького // ЗНТШ. -Т. 66. - С. 1-59.
16. Головацький Я. Исторический очерк основания Галицко-руской Матицы. - Львів, 1850.
17. Kozik J. Migdzy reakcja a rewolucja. Studia z dziejow ukrainskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848-1849. - Warszawa; Krakow, 1975. - S. 184.
18. ZACEKV. Slovansky sjezd v Praze 1848. Sbirkadokumentu.-Praha, 1958.-S. 208.
19. Брик І. Словянський зізд у Празі 1848 p. і українська справа // ЗНТШ. - Т. 129. -С 208, 215-216.
20. Кревецький І. Справа поділу Галичини в pp. 1846-1850 // ЗНТШ. - Т. 95. - С 60-61.
21. Стеблій Ф. З істоії взаємин українців і німецьких поселенців у Галичині в середині XIX ст. // Німецькі колонії в Галичині. - Львів, 1996. - С 131.
22. Кревецький І. Батальйон руських гірських стрільців 1849-1850. - С 66-67.
23. Студинський К. Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835-49. -Львів, 1909. -С 320.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
