Аспекти розвитку національно-визвольного руху в Східній Галичині після революційних подій. Особливості виникнення національно-політичних організацій. Аналіз революційної боротьби галицького робітництва. Її роль у розвитку західноукраїнських земель.
Революція 1848-1849 pp. та її вплив на розвиток краюРеволюційні події надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Враховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на пять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років, починаючи з 1858р. Поміщиків звільняли від усяких обовязків щодо своїх колишніх підданих - захищати їх у судах, допомагати у важких випадках тощо.У ній, зокрема, зазначалось, що українці становлять частину великого словянського народу, що вони - автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, цінують свою націю і хочуть її зберегти. У петиції містилися прохання про введення української мови у народних і вищих школах; видання державних законів українською мовою, яку урядовці повинні обовязково знати; щоб було реально зрівняно в правах духівництво всіх обрядів і надано українцям доступ до всіх державних посад. 2 травня 1848 р. представники демократичних кіл українства, зокрема світської інтелігенції та греко-католицького духівництва на чолі з перемишльським єпископом Григорі см Яхимовичем, утворили у Львові Головну Руську Раду, що стала першою українською політичною організацією. Головна руська рада, виступаючи за проведення демократичних реформ та прагнучи забезпечити вільний національний розвиток українського населення краю, передусім домагалася поділу Галичини на дві окремі адміністративні одиниці - Східну, де переважали українці, й Західну, заселену головним чином поляками. Діяльність Головної руської ради зустріла неприхильне ставлення з боку польської Центральної ради народової, яка домагалася, щоб українці виступали разом з поляками.Яскрава сторінка революційної боротьби галицького робітництва - його участь у листопадовому збройному повстанні 1848 р. у Львові, яке назрівало протягом тривалого часу. Не минало й дня без сутичок між урядовими військами і національною гвардією. Сигналом до повстання стали події 1 листопада, коли війська застосували зброю проти натовпу. Селяни намагалися силою повернути те, що відібрали у них поміщики. Депутат австрійського рейхсрату Лукян Кобилиця, виступаючи 16 листопада 1848 р. у Вижниці на зборах 2600 селян, закликав присутніх не коритися поміщикам, обирати на свій розсуд сільських старост, захоплювати ліси і пасовища.
План
Зміст
1. Скасування панщини
2. Головна Руська Рада
3. Революційна боротьба
Список використаної літератури визвольний галичина робітництво революційний
1. Скасування панщини
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
