Ревматоїдний артрит - Реферат

Міністерство освіти і науки України Ценральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Підготувала: студентка 28 групиАктуальність даної проблеми визначається загальною підвищеною захворюваністю жителів як України в цілому, так і нашого регіону у звязку зі значним погіршенням екологічного середовища за останні роки. Мета: висвітлити особливості ревматоїдного артриту, засоби та способи лікування хвороби, методи подальшої реабілітації хворого. Незважаючи на лікування “базовими” препаратами, через 5 років від початку захворювання працездатність втрачають 16 % пацієнтів, через 20 років - 90 %, третина яких стають повними інвалідами.Частота захворювання збільшується з віком: у віковій групі 45-54 рр. вона складає 0,86%; в групі 55-64 рр. - 1,61-1,23%; серед осіб у віці 65 років і більше - 0,90-0,75%. Для виникнення РА необхідна участь навколишніх факторів і спадкової схильності, що реалізується на рівні імунної системи: 1) Обговорюється роль генетичних чинників у розвитку захворювання. Молекулярною основою схильності до РА є спільний епітоп, який, знаходиться у третій основній алельній зоні гаплотипу головного комплексу гістосумісності DR-бета-1 між амінокислотними залишками 67-74, які межують із локусом розпізнавання Т-клітин. Крім того, виявилося, що Т-клітини хворих на РА мають вибірковий дефект - у них порушена здатність регулювати імунну реакцію В-клітин саме на вірус Епштейн-Барра. Обговорюється участь стрептококів, мікоплазм, вірусу гепатиту В, епідемічного паротиту, краснухи, простого герпесу, аденовірусу, натуральної віспи у виникненні арталгічного синдрому і розвитку РА.У підвалинах нього процесу лежать генетично детерміновані аутоімунні процеси, виникненню яких сприяє дефіцит Т-супресорної функції лімфоцитів. Гіпотетичний етіологічний чинник пошкоджує синовіальну оболонку суглоба, виникає відповідна місцева імунна реакція і плазматичними клітинами синовії починає продукуватися змінений агрегований IGG, що володіє аутоантигенними властивостями. У свою чергу, він сприймається імунною системою як чужерідний антиген, і плазматичні клітини синовіальної оболонки, лімфовузлів, селезінки починають виробляти до нього антитіла - ревматоїдні фактори (РФ). РФ є антитілом до Fc-фрагменту IGG, що відноситься до класу IGG, але виявлено і RF класу IGG. Процес фагоцитозу супроводжується пошкодженням клітин з вивільненням лізосомальних ферментів, медіаторів запалення, що стимулює розвиток запальних, проліферативних і деструктивних змін синовії і хряща.Ревматоїдний артрит із системними проявами (з вісцеритами) характеризується поліартритами, анемією, у сироватці крові більшості хворих визначається ревматоїдний фактор. Нерідко у хворих із системними проявами проявляється "сухий” синдром - синдром Шегрена. Особливим різновидом системних проявів є варіант РА, що межує із системний червоним вовчаком (СЧВ) Він характеризується поєднанням серопозитивного РА з клініко-імунологічними і патоморфологічними ознаками СЧВ, такими як антиядерні антитіла, множинні вісцеропатії у комбінації з ерозивно-деструктивними формами поліартритів, необхідністю застосування високих доз глюкокортикоїдів для зниження активності процесу. Частіше розвивається у молодих людей і осіб середнього віку, характеризується прогресуючим ураженням внутрішніх органів на фоні виразного суглобового синдрому. Діагностика РА із псевдосептичним синдромом часто викликає суттєві утруднення, оскільки гектична лихоманка, полісерозит, кахексія, наявність ревматоїдного кардиту превалюють у клінічній картині, а ознаки ураження суглобів недооцінюються.До появи симптомів, властивих розгорнутій стадії РА, можуть спостерігатися ранні симптоми, до яких відносять: - швидку втомлюваність; болючість при пальпації суглобів кистей, особливо пястково-фалангових суглобів; У рамках цієї форми виділяють: поліартрит - ураження трьох і більше суглобів, олігоартрит-ураження двох-трьох суглобів; моноартрит - пораження одного суглоба. На ексудативному етапі клініка визначається імунно-запальною реакцією синовіальної оболонки (первинний синовіт) з випотом у порожнину суглоба: біль, припухлість, згладженість суглобових контурів, зворотне порушення функції суглоба. Відбувається поступове руйнування хряща, що разом з потовщенням та ущільненням періартикулярних тканин веде до необоротного обмеження рухомості суглобів.Рання діагностика ревматоїдного артриту дозволяє підібрати адекватне лікування та своєчасно втрутитися в патологічний процес, стримуючи його перебіг. Цій меті слугують розроблені Американською Ревматологічною Асоціацією (АРА) діагностичні критерії РА (1987). Адже були зроблені спроби класифікувати основні важливі діагностичні критерії РА на спеціальному симпозіумі в Римі (1963), в 1966 році на Ньо-Йоркському симпозіумі ревматологів. Згідно зцими критеріями діагноз РА можна поставити при наявності запальних ознак суглобів впродовж 6-ти місяців.

Зміст

Вступ

1. Епідеміологія та етіологія

2. Патогенез

3. Класифікація

4. Клінічна картина

5. Діагностика

6. Лікування та реабілітація

Висновки

Список використаної літератури