Рецидиви уродженого вивиху та підвивиху стегна у дітей - Автореферат

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України"Оскільки народжуваність в Україні за 2010 рік, за даними Держкомстату, склала 502328 дітей, нескладний розрахунок показує, що з уродженим вивихом та підвивихом стегна в указаному році на світ зявилося близько 2600 малюків. У таких дітей, як правило, швидко прогресують зміни в кульшовому суглобі (суглобах), розвивається руйнування елементів кульшового суглоба із виникненням комплексу адаптаційно-пристосувальних змін не тільки в кульшового суглоба, але й в опорно-руховій системі в цілому. На фоні рецидиву уродженого вивиху чи підвивиху стегна прогресують явища коксартрозу, утворюються тяжкі деформації компонентів кульшового суглоба, що потребує поглибленого комплексного вивчення цієї патології, розробки методів її профілактики та патогенетичної терапії (Y. Уперше розроблено концептуальну модель "кульшовий суглоб" з урахуванням особливостей дитячого організму та модель розвитку кульшового суглоба після хірургічного лікування уродженого вивиху стегна у дітей, де показано роль різноманітних факторів, що впливають на кінцевий результат лікування; методом математичного моделювання побудовано обємну кінцевоелементну модель кульшового суглоба у дітей, проведено визначення напружено-деформованого стану компонентів суглоба у випадку уродженого вивиху та підвивиху стегна з урахуванням особливостей дитячого віку, проведено розрахунок мязових зусиль до-та після усунення підвивиху або вивиху стегна з моделюванням різних видів хірургічних втручань. Уперше визначено синдроми, що призводять до розвинення підвивиху та вивиху стегна у дітей, а саме: синдром внутрішньосуглобової перешкоди до центрації головки стегнової кістки; синдром мякотканинної невідповідності кульшового суглоба; синдром обємної невідповідності головки стегнової кістки та кульшової западини; синдром аномалій будови проксимального відділу стегнової кістки у фронтальній площині - вальгусна деформація проксимального відділу стегнової кістки, деформація великого вертлюга; синдром аномалій будови проксимального відділу стегнової кістки у сагітальній площині - збільшена антеторсія шийки стегнової кістки, ретроторсія головки стегнової кістки; синдром багатоплощинної деформації проксимального відділу стегнової кістки - поєднання декількох видів відхилень у будові проксимального відділу в різних площинах; синдром недорозвинення кульшової западини; синдром руйнування та реактивних змін у кульшовому суглобі.Синдром багатоплощинної деформації проксимального відділу стегнової кістки (у випадку уродженого вивиху та підвивиху стегна, як правило, відзначено поєднання декількох видів аномалій будови проксимального відділу стегнової кістки, наприклад патологічна антеторсія та вальгусна деформація); Проведено вивчення напружено-деформованого стану компонентів кульшового суглоба за допомогою обємної кінцевоелементної моделі у таких випадках: у нормі; у разі децентрації у двох варіантах (1-й - латералізація головки стегнової кістки на 5 мм і зменшення кута Віберга (КВ??А) до 15°, передбачалося, що головка стегнової кістки не змістилася у вертикальному напрямі; 2-й - внутрішньосуглобовий зсув головки стегнової кістки у латеральний бік на 10 мм і відповідно зменшення ? А до 10°); у випадках недорозвинення кульшової западини (АІ = 35°); після вправлення вивиху стегна і збереження дії всіх мязів Водночас, у разі відведення стегна на більш ніж на 30° величина напружень головки стегнової кістки практично не змінюється, проте вона є значно більшою, чим під час одноопорного стояння. б) мякотканинна декомпресія кульшового суглобу дозволяє в значній мірі зменшити напруження, що виникають у головки стегнової кістки у післярепозиційному періоді, тому необхідно враховувати дію мязів підчас хірургічного лікування уродженого вивиху та підвивиху стегна. г) у процесі порівняння напружень у кульшової западині і головки стегнової кісстки у разі підвивиху стегна та після остеотомії таза за Хіарі виявлено їх перерозподіл і значне зниження в найбільш навантажених зонах, зокрема рівень напружень у верхньому полюсі головки стегнової кістки знижується в 4,5 рази порівняно з підвивихом, а в найбільш навантаженій ділянці кульшової западині рівень напружень стану зменшується майже в 3 рази. Слід зауважити, що в разі рецидиву уродженого вивиху та підвивиху стегна, а отже і в разі уродженого вивиху стегнової кістки, як правило, має місце поєднання відхилень у будові кульшового суглобу, наприклад синдром багатоплощинної деформації проксимального відділу стегнової кістки та синдром недорозвинення кульшової западини або синдром збільшеної антеторсії проксимального відділу стегнової кістки та синдром внутрішньосуглобової блокади тощо.

Основний зміст роботи