Дослідження реакції на зустріч релігійних лідерів у Гавані з боку речників трьох течій в російському православ’ї - консерваторів, фундаменталістів, лібералів. Аналіз публікацій релігійної та світської періодики, промов, інтерв’ю, статей провідних діячів.
При низкой оригинальности работы "Рецепція зустрічі патріарха Кирила та папи Франциска в інформаційному просторі РПЦ (Російська православна церква)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рецепція зустрічі патріарха Кирила та папи Франциска в інформаційному просторі РПЦУ статті Світлани Шкіль «Рецепція зустрічі патріарха Кирила та папи Франциска в інформаційному просторі РПЦ» розглянуто реакцію на зустріч релігійних лідерів у Гавані з боку речників трьох течій в російському православї - консерваторів, фундаменталістів, лібералів. Svitlana Shkils article «Reception of meeting Patriarch Kirill and Pope Francis in the information space of the Russian Orthodox Church» examined reaction to a meeting of religious leaders in Havana speakers of the three trends in Russian Orthodoxy - conservatives, fundamentalists, liberals.Обєктом даного дослідження виступає релігійний дискурс, на розвиток якого безпосередньо вплинула зазначена зустріч папи та патріарха, дослідження якого дасть змогу краще зрозуміти специфіку процесів, що відбуваються в російському православї, Росії в цілому та в міжнародному просторі міжрелігійних комунікацій. За допомогою аналізу російського світського та релігійного дискурсів: дослідити специфіку сприйняття зустрічі папи Франциска та патріарха Кирила в Гавані; виявити особливості реакції на зазначену зустріч у російському релігійному середовищі: дослідити вплив підписаних підчас зустрічі документів на інформаційний простір і внутрішню риторику РПЦ. У своїй класичній праці «Російська православна церква: сучасний стан та актуальні проблеми» російський соціолог Микола Мітрохін запропонував виділяти три соціальні групи серед духовенства РПЦ: лібералів, консерваторів та фундаменталістів [Митрохин Н. Проте за останні роки, з моменту інтронізації патріарха Кирила, фундаменталісти значно втратили позиції більшості як серед віруючих, так і серед духовенства, уступивши «пальму першості» консерваторам. З огляду на останній факт, легко зрозуміти специфіку формування в консервативному середовищі упередженого ставлення до «Гаванської зустрічі»: для консерваторів будь-який контакт з католицтвом, екуменічний чи суто дипломатичний, сприймається в кращому випадку як недоречна трата часу, у гіршому - як загроза чистоті православного віровчення.У внутрішньому інформаційному просторі РПЦ сприйняття «Гаванської зустрічі» було в значній мірі обумовлене контекстом, що існує в середині РПЦ. З іншого боку, важливим інструментом поширення такого ставлення до католицтва була внутрішня політика керівництва РПЦ, ключовим елементом якої була активна протидія місіонерській діяльності католиків на теренах колишнього СРСР, яка витлумачувалася як «напад на канонічні території» Московської патріархії. Ці фактори сформували в російському церковному середовищі жорстку неприязнь до РКЦ, результатом якої стало багаторічне ігнорування будь-яких спроб Ватикану організувати зустріч між римським папою та московським патріархом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
