Дослідження й аналіз закономірностей трансформації властивої Вільяму Шекспіру образної системи при перекладі цього сонету Іваном Франком. Визначення та характеристика ідейно-естетичних настанов перекладача, що тісно пов’язані з його світоглядом.
При низкой оригинальности работы "Рецепція та інтерпретація сонету 143 Вільяма Шекспіра українським письменником Іваном Франком", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рецепція та інтерпретація сонету 143 Вільяма Шекспіра українським письменником Іваном ФранкомУ статті здійснено аналіз рецепції сонету 143 В. Франком та простежено закономірності трансформації властивої англійському письменнику образної системи при перекладі цього сонету українським перекладачем. Аналіз перекладу показує, що для українського автора характерний асоціативний підхід, коли він наводить безліч асоціацій, що сприяє інтеграції змістових структур твору. Франко, зокрема при перекладі сонету 143, визначаються ідейно-естетичними настановами перекладача, що тісно повязані з його світоглядом.Починаючи з 1882 року він переклав 12 сонетів, а саме: 14, 28, 29, ЗО, 31, 66, 76, 96, 130, 131, 143, що ж до дванадцятого сонету, то назву його не встановлено, оскільки він не відповідає оригіналу жодному із сонетів В. Шекспіра. Ануфрієва у статті «Сонети Вільяма Шекспіра у перекладах Івана Франка» пише, що переклад сонетів українською мовою виконував не лише інформаційну функцію, але й функцію націєтворчу, оскільки він допомагав утверджувати ідею можливості прямих культурних звязків між українцями та іноземцями, а відтак й ідею культурної та політичної рівності українців з іншими європейськими народами [1, с. поверхове розуміння світогляду оригінального автора може спричинити неправильний підбір творів для перекладу, а звідси і неправильне тлумачення поглядів автора цільовим читачем; Кожен перекладач створює «свій» переклад сонетів Шекспіра, який може суперечити наміру емпіричного автора, загальноприйнятій концепції твору тощо, але завжди випливає з такого наміру автора, що його аж ніяк не вичерпує одне тлумачення. В українській мові синтаксичні та морфологічні аспекти рівноцінні, а в англійській, що характерно для аналітичної мови, відносини між словами виражаються, в основному, порядком слів, тобто синтаксичними засобами, оскільки морфологічний початок грає підлеглу роль і через це часто зумовлює труднощі при перекладі.Вивчення новотворів поглиблює розуміння природи мови, показує її лексичний шар як динамічну систему, переконує, що переклад сонетів І.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
