Аналіз сміхової культури епохи бароко у творах П. Глазового на рівні жанрової специфіки. Розгляд інтермедії як синкретичного жанру, що акумулював у собі ознаки народної сміхової культури. Розширення поняття "інтермедії" щодо сценічних творів Глазового.
При низкой оригинальности работы "Рецепція сміхової культури доби бароко у творчості Павла Глазового", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РЕЦЕПЦІЯ СМІХОВОЇ КУЛЬТУРИ ДОБИ БАРОКО У ТВОРЧОСТІ ПАВЛА ГЛАЗОВОГОУ процесі розвитку літератури народною мовою лірична та гумористично-сатирична поезія відіграли особливу роль [14, 149], оскільки як лірична, так і гумористично-сатирична поезії здебільшого належали до явищ "низового" бароко, тобто до літератури низького стилю, з якого власне і постала нова українська література. Розглядаючи інтермедію як явище сміхової культури, ми не обмежуємо поняття "інтермедія" виключно визначенням жанру літератури. Для розуміння інтермедії як явища сміхової культури доби бароко необхідно розширити поняття "інтермедії" від літературного до загальнокультурного явища, оскільки інтермедія заприявила себе як цілком синкретичний жанр, який знаходився на межі мистецтва літератури, театру і музики. Щоби підтвердити тезу про інтермедію як про синкретичний жанр сміхової культури, який виходить за межі літератури, необхідно звернутися до специфіки інтермедії. Наприклад, у першій інтермедії астролог шляхетського походження доводить, що він, як і Христос, народився хоч і "від усіх", проте його мати була дівчиною: "Ой боже, який я нещасний, / Від природи будучи шляхтич уроджений; / Це шляхетство, коли мати вродила, / Дівчиною будучи, вона дістала від усіх" [9] Отже, перед нами пародія на християнський міф.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
