Редактор як провідна особа у видавництві. Проблематика співпраці автора і редактора в теорії видавничої справи та редагування. Головні особливості взаємодії редактора й автора як тісно пов"язаних учасників сучасного редакційно-видавничого процесу.
Тож мета статті - зясувати головні особливості взаємодії редактора й автора як тісно повязаних учасників сучасного редакційно-видавничого процесу; осмислити вимоги до комунікативної культури редактора як його провідної фахової компетенції; за допомогою стислого огляду наукової літератури виявити новітні тенденції в трактуванні творчих взаємин редактора та автора. Тому редактор не тільки професійно забезпечує долання оригіналом усіх етапів редакційно-видавничого процесу - від редагування до перевтілення його в конкретний вид видавничої продукції та випуску її у світ, він є, за потреби, співавтором видання, тобто довершеного видавничого продукту, в якому часто матеріалізуються значно більше редакторських ідей, ніж було втілено безпосередньо автором твору [1]. До цього можна додати таку тезу: по-справжньому відданий своїй справі редактор охоче перебирає на себе роль неідентифікованого співавтора твору, не очікуючи за цю свою працю ні зазначення власного прізвища поряд із автором, ні якихось благ. Адже за сучасних умов фаховий, належно мотивований професійно редактор діє не лише як фахівець, для якого передусім найважливіший добротний мовний вишкіл, а як компетентний, відповідальний організатор редакційно-видавничого процесу, котрий знає потреби і смаки потенційного читача підготовленого видання, особливості його сприйняття та читацької поведінки і, відповідно, моделює видавничий продукт, втілюючи в ньому власні специфічні знання, здібності, поєднуючи їх з реалізованими у творі результатами праці автора. За такого підходу для редактора не так важливо фахово оцінити запропоновану автором видавничу ідею, побачити в ній перспективний продукт і джерело успіху видавництва (хоча це дуже важливо), а вміти осягнути, побачити ідею з "нічого", знаючи лише про потребу ринку і те, як її можна задовольнити, і на цій основі знайти і зацікавити нею спроможного втілити її автора (авторський колектив) або, що іноді буває, самотужки взятися за її реалізацію (укладання видань, антологій тощо).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
