Рецепція міфологічних мотивів та образів у поезії російського преромантизму - Автореферат

Рецепція міфологічних мотивів та образів у поезії російського преромантизму АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗахист відбудеться “1” квітня 2008 року о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.02 в Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. У дисертації проведено системне дослідження рецепції міфу в російській преромантичній поезії, запропоновано класифікацію структурно-семантичних моделей засвоєння міфу, яка втілює специфіку преромантичної міфотворчості. Доведено, що у російській поезії межі XVIII - XIX ст. функціонують алегорико-емблематична, умовно-поетична і міфотворча моделі рецепції міфологічної образності, які домінують у поетичній практиці або ж стають маргінальними у процесі переходу від традиціоналістського до індивідуально-творчого типу художньої свідомості. Особливості преромантичної рецепції міфу досліджено на матеріалі знакових для перехідності міфологем, що віддзеркалюють видозміни світоглядних, естетичних, аксіологічних орієнтирів: Золотий вік, Смерть, Геній.Розглядаючи структури перехідних процесів у річищі теорій синергетики, архетипів, культурного несвідомого, дослідники (С. Увагу до преромантизму, вивчення якого започатковано працями П. Констатуючи національну специфіку російського преромантизму, дослідники виявляють теоретико-методологічне підґрунтя, жанрово-стильову своєрідність, еволюцію його естетичних категорій та стильових течій. Водночас, розглядаючи знакові для перехідної художньої свідомості межі XVIII - XIX ст. образи золотого віку, смерті, генія, дослідники оминають увагою їхні міфологічні корені, особливості їхнього втілення в поетичній практиці преромантизму, що свідчить на користь актуальності нашої роботи. Таким чином, актуальність роботи зумовлена необхідністю системного розгляду рецепції міфу в російській преромантичній поезії, специфіки преромантичної міфотворчості, потребою збагнути їх особливості в контексті перехідної соціокультурної ситуації в Росії кінця XVIII - початку XIX ст. на матеріалі міфологем, що віддзеркалюють трансформації світоглядних, естетичних, аксіологічних орієнтирів: Золотий вік, Смерть, Геній, - а також відсутністю спеціального дослідження цих проблем.У 60-ті роки ХХ століття ведуться дискусії відносно диференціації в історії російської літератури понять “сентименталізм” та “преромантизм”, розвязується питання про визначення преромантизму як явища, напряму, течії, естетичного комплексу, про хронологічні рамки преромантизму в російській літературі та авторів, чию творчість можна розглядати у межах цього періоду (К. У другому розділі - “Модифікації міфологеми Золотого віку в ситуації перехідності”, - який складають три підрозділи, простежено модифікації міфу про Золотий вік, визначено моделі його рецепції. “Рецепція міфологеми Золотого віку одичною поезією другої половини XVIII - початку XIX століть” прослідковано варіанти художнього втілення міфу про Золотий вік в одах І. В образі Катерини втілено архетип Великої матері (використання одичного топосу материнства / синівства), архетип культурного героя, виражений: 1) у перетворенні держави на райський сад, міф про який виступає одним із варіантів міфологеми Золотого віку; 2) у сприянні наукам і мистецтвам; 3) у захисті від зазіхань іноплемінників (війна з Турцією) заради збереження миру і спокою Золотого віку. Муравйова зафіксовано ключові мотиви індивідуальної рецепції міфологеми Золотого віку: мотив родового гніздечка, спадкоємності поколінь, патріархальності (образ “древних пенатов”); мотив райського саду, в образі якого постає садиба.Мифологема Золотого века в поэтической рецепции Н.Карамзина // Проблемы изучения русской литературы XVIII века: Межвуз. сб. науч. тр.

2. Основний зміст дисертації